вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"12" вересня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/364/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання - Яскорської А.О.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут”, м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи - підприємця Микоряка Степана Івановича, с. Драгово Хустського району Закарпатської області
про стягнення 6998,21 грн
За участю представників учасників справи:
від позивача - Горбатова А.А., адвокат, довіреність № 007Др-132-1221 від 30.12.2021;
від відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Микоряка Степана Івановича про стягнення 6998,21 грн заборгованості за спожитий природний газ за період жовтень - грудень 2021 року, посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕР887-743-20 від 29.11.2020 з урахуванням додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 3481,00 грн та складається з 2481,00 грн сплаченого судового збору та 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/364/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022.
Ухвалою суду від 23 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Ухвалою від 25 серпня 2022 року суд, з власної ініціативи призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 12 вересня 2022 року.
Присутня в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду від 25.08.2022, яка була надіслана на офіційну юридичну адресу Відповідача вручена Фізичній особі - підприємцю Микоряку Степану Івановичу 30.08.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 8850101641409 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 8850101641409. За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України ( надалі ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно приписів ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, з огляду на ту обставину, що відповідно до ухвали суду від 28.08.2022 явка повноважних представників сторін в судовому засіданні не визнавалася обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕР887-743-20 від 29.11.2020 з урахуванням додаткових угод № 1, 2, 3, 4, 5 до нього, у зв'язку з чим за період з жовтня по грудень 2021 року включно в нього виникла заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 6998,21 гривень.
Заперечення (відзив) відповідача
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
29 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (як Постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Микоряком Степаном Івановичем (як Споживачем) укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № №41ЕР887-743-20 (надалі за текстом Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 01.01.2021 році природний газ (далі газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1. Договору).
Визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами врегульовано пунктом 2.5. Договору, та здійснюється в наступному порядку:
Так, відповідно до п. 2.5.1. Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника (п. 2.5.2. Договору).
Згідно з п. 2.5.3. Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу визначена п. 3.2. Договору, до якого вносилися зміни додатковими угодами № 1 від 17.02.2021, № 2 від 07.07.2021, № 3 від 22.08.2021, № 4 від 05.09.2021 та № 5 від 10.10.2021.
Так, відповідно до п.п. 2, 3 Додаткової угоди № 5 від 10.10.2021 п. 3.2. Договору доповнено абзацом за змістом якого ціна газу у жовтні 2021 році становить 31,2583324 грн. за 1 куб. м., крім того компенсація вартості послуги замовленої потужності становить 0,136576000 грн. Ціна за 1 куб. метр природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 31,3949084 грн., крім того ПДВ 6,2789816 грн., всього з ПДВ 37,67389 грн.
Відповідно до п. 3.3. Договору ціна на газ підлягає обов'язковому оприлюдненню Постачальником на його офіційному веб-сайті до початку введення її в дію та повинна зазначатись у платіжних документах (рахунках) про сплату послуг за цим Договором, а в пункті 3.4 Договору Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та проведенні розрахунків.
Порядок та строки проведення розрахунків визначені у розділі IV Договору.
Зокрема, п. 4.2. Договору встановлено, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється Споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.
У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п. 4.3. Договору).
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 4.4. Договору).
Відповідно до п. 9.1. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ “Закарпатгаз Збут” в інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору, в якій визначають плановий обсяг постачання природного газу (п. 9.2. Договору).
На виконання умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41ЕР887-743-20 від 29.11.2020 ТОВ "Закарпатгаз Збут" за період з жовтня по грудень 2021 року включно поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв природний газ в обсязі 209,82 куб. м. на загальну суму 7904,73 грн, що підтверджується засвідченими копіями підписаних повноваженими представниками сторін актами приймання-передачі природного газу, зокрема:
- газ спожитий у жовтні 2021 року, обсягом 26,04 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №33К81020663 від 31 жовтня 2021 року на суму 981,02 грн;
- газ спожитий у листопаді 2021 року, обсягом 45,2 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №33К81022732 від 30 листопада 2021 року на суму 1702,86 грн;
- газ спожитий у грудні 2021 року, обсягом 138,58 куб. м, оформлений актом приймання-передачі №33К81024887 від 31 грудня 2021 року на суму 5220,85 грн.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги часткову оплату Споживачем вартості спожитого газу за вказані періоди в розмірі 1800,00 грн та наявність у ФОП Микоряка С.І. станом на 01.10.2021 заборгованості в розмірі 893,48 грн, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», борг у ФОП Микоряка С.І. за постачання природного газу становить 6998,21 грн, стягнення якого і є предметом судового розгляду у цій справі.
Надіслані на адресу Споживача вимоги - претензії №88710-СЛ-1533-0122 від 27.01.2022, яка отримана Відповідачем 10.02.2022 та №88710-СЛ-3185-0522 від 11.05.2022 про сплату заборгованості за спожитий у жовтні-грудні 2021 року природний газ в сумі 6998,21 грн в семиденний строк від дня отримання вимоги, залишені Відповідачем без відповіді та задоволення.
За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за поставлений газ за період з жовтня по грудень 2021 року включно у розмірі 6998,21 грн.
За таких обставин, сума заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 6998,21 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 ГПК України покладаються на відповідача в справі.
Водночас, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Микоряка Степана Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут", (88015, м. Ужгород, вул. О. Богомольця, 21, код ЄДРПОУ 39582749) 6998,21 грн (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 21 копійку) заборгованості за спожитий природний газ та 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) у повернення сплаченого судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 16 вересня 2022 року.
Суддя Лучко Р.М.