пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
06 вересня 2022 року Справа № 903/273/22
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Лівандовського Т.Г.,
представника позивача: адвоката Бруцької Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016"
до Фізичної особи-підприємця Повара Григорія Григоровича
про стягнення 70296грн 97коп
встановив: ТОВ "Валері 2016" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ФОП Повара Г.Г. (відповідача), в якому просить стягнути з відповідача 70296грн 97коп, в тому числі: 66949,50грн відшкодування за пошкоджений вантаж та 3347,47грн штрафних санкцій. Також просить стягнути 2481грн сплаченого судового збору та 6000грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення перевезення вантажу згідно договору на перевезення вантажу №1 від 14.04.2021. Зазначає, що протиправні дії відповідача спричинили завдання матеріальних збитків позивачу, які складаються із компенсації за пошкоджений вантаж та штрафних санкцій за недотримання умов цілісності та схоронності вантажу відповідно до умов договору перевезення.
Ухвалою суду від 18.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
08.06.2022р. відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.№01-57/3355/22), в якому заперечив проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, також просив суд стягнути з позивача на користь відповідача 9200грн. витрат, понесених відповідачем на правову допомогу адвоката. Відповідач зазначив, що холодильне обладнання працювало в автоматичному режимі, що не могло бути причиною псування вантажу. Про те, що візуально недоліки були виявлені в день розвантаження, підтверджує факт звернення вантажоодержувача в цей же день до сюрвейєра, проте вантажоодержувач, виявивши візуально недоліки, не зробив перевізнику будь-яких зауважень в СМR в день розвантаження. Знаючи, що за даних умов транспортування, вантаж не міг бути зіпсований з вини перевізника, вантажоодержувач заявив претензію до відправника Соnsorfrut в Іспанію, який, ймовірно, завантажив товар неналежної якості, і, саме тому, висновок був складений англійською мовою, котра використовується для врегулювання міжнародних приватних спорів, які виникають з договорів міжнародного перевезення. Висновок сюрвейєра мав документально підтвердити вимоги саме до відправника. На претензію, заявлену вантажоодержувачем, вантажовідправник відповів саме вантажоодержувачу кредит-нотою, якою визнав заявлені вимоги на суму 2016,56 євро. Відповідач вважає, що направивши кредит-ноту в день розвантаження 23 квітня 2021 р., відправник визнав збитки з його вини. Крім того, в порушення вимог Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, 1956 року, позивачем не було надіслано відповідачу заяву про пошкодження вантажу у 7-денний термін. Відсутність будь-яких зауважень вантажоодержувача у СМR підтверджує належне виконання перевезення. Також, належне виконання перевезення підтверджується постановою суду у справі №922/2521/21.
09.06.2022р. відповідач надіслав на адресу суду заяву (вх.№01-91/57/22), в якій просив долучити до матеріалів справи докази витрат на правову допомогу.
21.06.2022р. представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив відповідача (вх.№01-57/3722/22), в якій заперечив щодо доводів відповідача, зазначених у відзиві. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначив, що відсутність застережень щодо якості та комплектності товару в СМR під час розвантаження, які міг внести водій ФОП Повара Г.Г, є беззаперечним доказом належної якості товару на момент прийняття його до перевезення. У графі 13 міжнародної товарно- транспортної накладної СМR від 16.04.2021 містилась чітка вказівка на те, що вантаж необхідно транспортувати в температурному режимі +5 градусів за Цельсієм безперервно. Проте, відповідачем не були дотримані вимоги умов транспортування вантажу з моменту завантаження, під час транспортування і на момент розвантаження. Водій відповідача під час завантаження не зазначив у СМR зауважень щодо якості товару, отже, прийняв до перевезення вантаж у належному стані. Також відсутні докази того, що після завантаження і під час транспортування вантажу на водія, транспортний засіб чи вантаж вплинула якась непереборна сила. Окрім того, відсутні зауваження водія щодо будь-яких несправностей автомобіля або труднощів у транспортуванні. Вказані обставини підтверджують наявність причинного зв'язку між діями перевізника і псуванням товару, а тому відповідач повинен відшкодувати завдані збитки.
23.06.2022р. представник позивача надіслав на адресу суду клопотання (вх.№01-57/3756/22), в якому зазначив, що для підтвердження доводів позовної заяви позивачем, ТОВ "Валері 2016" надано ряд паперових копій електронних доказів - копій електронних листів. Це електронне листування підтверджує факти інформування відповідача про необхідність виконати свої зобов'язання за договором перевезення та факти виконання gозивачем вимог Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року.
У вказаному клопотанні представник позивача просив суд здійснити огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням, а саме: провести огляд облікового запису електронної пошти ТОВ "Валері 2016" (valeri 2016@ukr.net) та направлених із вказаної електронної скриньки електронних листів на електронну адресу ФОП Повар Г.Г. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також провести огляд отриманих ТОВ "Валері 2016" електронних листів від ФОП Повар Г.Г. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), оскільки у своєму відзиві на позовну заяву відповідач - ФОП Повар Г.Г. ставить під сумнів існування електронного листування з ним, а саме факт направлення йому претензії від 25 травня 2021 року.
23.06.2022р. представник позивача надіслав на адресу суду клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу (вх.№01-91/67/22), в якому зазначив, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, заявлений ФОП Повар Г.Г. у даній справі, не є співмірним із обсягом виконаної адвокатом роботи.
24.06.2022р. відповідач надіслав на адресу суду заперечення (вх.№01-57/3784/22), в якому підтримав свою позицію, відображену у відзиві на позовну заяву та просив суд звернути увагу на відповідальну і добросовісну поведінку міжнародного перевізника, водій якого, прийнявши вантаж до перевезення, запрограмував погоджену сторонами температуру транспортування, а, тому, її коливання не були спричинені винними діями чи бездіяльністю перевізника.
27.06.2022р. відповідач надіслав на адресу суду додаткові доводи та міркування (вх.№01-57/3759/22), в яких зазначив, що вантажоодержувач, якому, як стверджує позивач, були заподіяні збитки, мав право звернутися до позивача з вимогами про відшкодування майнової шкоди, однак, перед цим, дотримуючись приписів КДПВ, повинен був зафіксувати це у відповідній письмовій заяві (претензії), яка мала бути адресована перевізнику. Втім, в межах встановленого Конвенцією строку, ніхто з учасників перевезення цього не зробив. Лише після звернення відповідача до суду, відповідачу почали направляти різні документи, щоб виправдати небажання виконувати грошові зобов'язання.
Відповідач не визнає жодного електронного доказу направленого за участі третіх осіб, який долучений позивачем і не містить даних про використання ЕЦП. Відповідач просить суд послуговуватися не заявами позивача про отримання документів від третіх осіб засобами електронного зв'язку, а реальними доказами (приміром, поштовими документами) про обмін претензіями між учасниками цього перевезення (в розрізі ч.2 ст.30 КДПВ).
Ухвалою суду від 05.07.2022р. продовжено строк підготовчого провадження до 16.08.2022р. та відкладено підготовче засідання на 02.08.2022 р. Постановлено витребувати у сторін належним чином завірену копію постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022р. у справі №922/2571/21.
11.07.2022р. відповідач на виконання ухвали суду надіслав на адресу суду заяву (вх.№01-57/4049/22) про долучення до матеріалів справи копії постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022р.
Ухвалою суду від 02.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті "11" серпня 2022 р.
04.08.2022 відповідач надіслав суду заяву про розгляд справи без представника відповідача.
У судовому засіданні 11.08.2022р. за участі представника позивача, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України судом оголошено перерву до 06.09.2022, про що ухвалою суду від 11.08.2022 повідомлено відповідача.
02.09.2022 від представника позивача надійшла заява, в якій на виконання ухвали суду від 11.08.2022, для проведення огляду облікового запису останній повідомив логін та пароль облікового запису електронної пошти.
В судовому засіданні 06.09.2022 за участю спеціаліста відділу інформаційних технологій Господарського суду Волинської області Бобели О.П., судом було оглянуто обліковий запис електронної пошти ТОВ "Валері 2016" (valeri_2016@ukr.net) на сторінці https://www.ukr.net, направлених із вказаної електронної скриньки електронних листів на адресу ФОП Повар Г.Г. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також оглянуто отримані ТОВ "Валері 2016" електронні листи від Повар Г.Г.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
14.04.2021 між ТОВ "Валері 2016" (експедитор) та ФОП Поваром Г. Г. (перевізник) укладено договір на перевезення вантажу N 1 (надалі - Договір), за умовами якого експедитор залучає перевізника для доставки вантажів автомобільним транспортом в міжнародних сполученнях, при цьому перевізник доставляє заявлені експедитором вантажі, а експедитор оплачує послуги перевізника на умовах, передбачених чинним договором.
Позивач зазначив, що вантажовідправником є іспанська компанія Consofrut S.L., вантажоодержувачем є ТОВ "Фудком". Компанія Consorfrut S.L. уклала договір із UAB "ASA Prekyba" щодо перевезення вантажу, у свою чергу між UAB "ASA Prekyba" та ФОП Огризок В.В. був укладений договір №8097-1 від 09.04.2021, відповідно до якого UAB "ASA Prekyba" замовило послуги із перевезення вантажу автомобільним транспортом з метою його доставки від пунктів відправлення до пунктів призначення за маршрутом, вказаним у разовому замовлені (заявці). ФОП Огризок В.В. залучив ТОВ "Валері 16" - експедитора - 2 за договором до даного перевезення (договір від 05.01.2021), а вже 14.04.2021 ТОВ "Валері 16" був укладений договір на перевезення вантажу N 1 з перевізником - ФОП Поваром Г.Г.
Згідно п. 2.1 договору експедитор, діючи на підставі цього договору, зокрема: передає перевізнику факсом, електронною поштою або іншими видами зв'язку заявку на перевезення вантажу не пізніше, ніж за 48 годин до моменту початку запланованого перевезення вантажу, завірену підписами та печатками експедитора. Всі транспортні заявки між експедитором і перевізником є невід'ємною частиною цього договору. Скановані копії цього договору та заявок на перевезення вантажу з підписами і печатками експедитора і перевізника мають повну юридичну силу та можуть використовуватися в суді в якості офіційних документів до моменту обміну сторонами оригіналами заявок (п. 2.1.1); вказує в заявці на перевезення вантажу дату і час завантаження і вивантаження, адреси завантаження і вивантаження, строки подачі транспортного засоби під завантаження, контактні телефони та адреси відповідальних осіб на місцях завантаження і вивантаження автомобіля, найменування і вага вантажу, тип рухомого складу, вартість перевезення, терміни оплати та інші відомості, що не врегульовані цим договором, але встановлені чинним законодавством (п. 2.1.2); оплачує перевізнику вартість перевезення в порядку і на умовах, передбачених договором (п. 2.1.4).
Перевізник зобов'язаний, зокрема: перевірити цілісність і комплектність товару в момент його прийняття для перевезення, перевірити цілісність і придатність упаковки товару в момент його прийняття для перевезення. Наявність підпису перевізника в документі, який підтверджує прийом товару для перевезення, без вказівки зауважень щодо цілісності, комплектності товару, цілісності та придатності упаковки, свідчить про те, що перевізник прийняв товар до перевезення в належній якості і комплектності, в придатній упаковці і в точній відповідності з товаросупровідними (товаротранспортними) документами (п. 3.1.2.); забезпечити збереження вантажу і упаковки, а в разі опломбування дбати про безпеку митної пломби під час перевезення, відповідно до міжнародної конвенції КДПВ (п.3.1.4.); контролювати правильність заповнення товаросупровідних (товаротранспортних) документів, а також правильність розміщення та надійність кріплення вантажів в кузові; точно слідувати інструкціям експедитора і відправника щодо порядку видачі товару; перевірити повноваження особи, яка приймає вантаж, і отримати у нього оригінал або завірену копію довіреності від вантажоодержувача (якщо особа, яка отримує вантаж, не є вантажоодержувачем, а діє від його імені) (п. 3.1.5.); негайно будь-яким видом зв'язку інформувати експедитора про виникаючі перешкоди, пошкодження, затримки при виконання перевезення (п. 3.1.6.); за свій рахунок здійснювати можливі і необхідні заходи для запобігання збиткам і зменшення ступеня ризику будь-яких пошкоджень вантажу (п. 3.1.7.); при псуванні, втраті або пошкодженні вантажу перевізник зобов'язаний вжити всіх можливих і необхідних заходів щоб запобігти збитку чи зменшити його (п. 3.1.10.); перевіряти відповідність вантажу, який приймається, відомостям, вказаним в накладних CMR та Carnet-TIR. У разі невідповідності довести до відома експедитора та зробити відповідний запис в товарно-транспортних накладних (п. 3.1.15.); перевізник зобов'язаний протягом 7 днів з моменту виконання перевезення направити експедитору рекомендованим листом з описом вкладення пакет документів, необхідних для здійснення оплати перевезення: оригінал рахунку, оригінал товарно-транспортної накладної CMR, оригінал акта виконаних робіт (п. 3.1.17.).
Згідно п. 4.1. договору перевізник взяв на себе відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться і своєчасність його доставки.
Відповідно до п. 4.6. договору перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажу. У разі, якщо в процесі виконання договору вантаж був пошкоджений перевізник виплачує експедитору грошову компенсацію, яка покриває матеріальний збиток вантажоодержувача та штраф в розмірі 5 відсотків від вартості пошкодженого вантажу на протязі трьох днів з моменту отримання відповідної вимоги. Розмір грошової компенсації, яка покриває матеріальний збиток вантажоодержувача, розраховується вантажоодержувачем і направляється експедитору.
Надання транспортно-експедиторських послуг здійснюється відповідно до умов CMR (КДПВ - Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів) та іншими нормами і правилами, як міжнародними, так і України, а також цим договором, Правилами перевезень в Україні (п. 5.1).
Пунктом 5.2. договору визначено, що факсимільна копія, а також документи електронної пошти, угоди має юридичну силу на рівні з оригіналом.
Згідно п. 6.1 договору експедитор оплачує транспортні послуги перевізника з коштів, що надходять від замовника, за вирахуванням своєї експедиторської винагороди за умови отримання від перевізника всіх необхідних для взаєморозрахунків документів: оригіналу рахунку, копії транспортної накладної, оригіналу акта виконаних робіт і оригіналів інших документів, що закривають перевезення.
Претензії, що виникають в рамках цієї угоди, пред'являються протягом одного місяця після виникнення підстави для їх пред'явлення (п. 7.2. договору).
Датою пред'явлення претензії вважається дата штемпеля на листі або дата позначки факсимільного апарату. Сторона, яка отримала претензію, зобов'язана розглянути її і відповісти по суті (підтвердити згоду на повне або часткове її задоволення або повідомити про повну або часткову відмову в її задоволенні) не пізніше двох тижнів від дати отримання претензії (п. 7.3.договору).
Договір діє з моменту його підписання обома Сторонами та до 31.12.2021. У разі відсутності письмового звернення будь-якої зі Сторін за 30 днів до закінчення терміну, Договір вважається продовженим на наступний текрмін (п.9.1 договору).
Договір підписаний сторонами та завірений їх печатками.
14.04.2021 ТОВ "Валері 2016" та ФОП Поваром Г.Г. було погоджено та підписано заявку N 7 до договору N 1 від 14.04.2021 (далі - заявка), в якій сторони дійшли згоди щодо маршруту: Іспанія - Україна; дати завантаження - 15.04.2021, дати розвантаження - 23.04.2021, місця завантаження та місця розвантаження; суми фрахту - 3700 євро за курсом покупки Ощад Банку на сайті Мінфін (на день розвантаження); строків оплати: 12-15 б.д. днів після отримання оригіналів документів (ЦМР, рахунку, акту, заявки, договору), платіжний день четвер. Особливі умови: після розвантаження надати фото ЦМР. Авокадо, селера, апельсин, температура суворо за CMR, температурний режим постійний, під час завантаження вимірювати температуру продукції, вписати в ЦМР, на розвантаженні зробити роздруківку температури + 5 С термологгер. Додаткові умові, зокрема, оригінали направляти Новою поштою: Харків, проспект Ювілейний, 54 а, офіс 232.
Відповідно до заявки перевезення вантажу здійснювалось перевізником ФОП Поваром Г.Г. на автомобілі марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 (водій Лех А.П.).
Згідно міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR) відправник уточнив місце розвантаження, вказавши таким місцем с. Мартусівка (Бориспільський р-н, Київська обл.). Розвантаження вантажу відбулося 23.04.2021 (графа 24 CMR).
На виконання умов договору про перевезення вантажу N 1 від 14.04.2021 відповідачем надані позивачу (експедитору) послуги перевезення вантажу за маршрутом: Іспанія - Україна, що підтверджується інвойсом №012102141 та міжнародною товаротранспортною накладною CMR, яка 23.04.2021 підписана та засвідчена печаткою вантажоодержувача у графі 24 накладної CMR без будь-яких зауважень.
Позивач зазначає, що відповідачем не були дотримані вимоги температурного режиму, визначеного в товаросупровідних документах та у договорі перевезення № 1 від 14.04.2021 і заявці № 7 до нього, внаслідок чого значна частина вантажу стала зіпсованою, оскільки товар був таким, що швидко псується. Це підтверджує, що ФОП Поваром Г.Г. були неналежно виконані обов'язки по договору № 1 від 14.04.2021. Із роздруківки термограми вбачається, що холодильна установка транспортного засобу возивача працювала в режимі «Cycle Sentry», тобто працювала не в тому режимі, який визначався в СМR і періодично відключалась. Про це додатково свідчить значення термограми «Null», яке означає, що при досягненні зазначеної температури «SЕТРТ 5.0» холодильна установка відключається.
Характер та обсяги пошкодження вантажу, який перевозив відповідач, були зафіксовані у Звіті про дослідження збитків «Damage survery report» від 26 квітня 2021 року, наданому «Trust Control». Перевірка продукції здійснена відповідальною особою «Trust Control» 23 квітня 2021 року. У цьому звіті зазначено, що псування авокадо могло бути спричинене неналежним температурним режимом у вантажівці марки ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_2 під час транспортування фруктів в період з 15.04.2021 по 23.04.2021. Авокадо, манго і апельсини частково втратили свою товарну відповідність фруктам першого класу, окрім того частка цих товарів мала критичні пошкодження, а частка взагалі була визнана гнилою. Різні види пошкоджень мали 25% авокадо у подвійній упаковці, з них 6,25% визнані гнилими. Також 70% авокадо в картонних коробках мали різні види пошкоджень, а 9,40% з них були гнилими.
ТОВ "Фудком" (вантажоодержувач) направив Consorfrut S.L. (вантажовідправнику) кредит-ноту від 23.04.2021 на суму 2016,56 Євро.
Вартість всього вантажу згідно специфікації № 43 від 14.04.2021 до контракту №0411-2019 від 04.11.2019 (контракт між Cnsofrut S.L. та ТОВ «Фудком») становила 41932,04 Євро. Згідно кредит-ноти від 23.04.2021 до інвойса № 012102141 від 14.04.2021, яка була надана компанією Cоnsofrut S.L. на адресу ТОВ «Фудком», вартість пошкодженого вантажу становить 2016,56 Євро, що за курсом Ощадбанку на день розвантаження становить 66949,50 грн.
Позивач вказує, що акт надання послуг між сторонами договору № 1 від 14.04.2021 підписаний не був. 25.05.2021 ТОВ "Валері 2016" на електронну пошту ФОП Повару Г.Г. була направлена претензія з вимогою відшкодувати збитки на суму 2016,50 Євро, що становить 66949,50грн.
Надіслання позивачем 25.05.2021 на електронну адресу відповідача вказаної претензії (без дати) підтверджено судом, шляхом огляду облікового запису електронної пошти ТОВ "Валері 2016" в судовому засіданні 06.09.2022.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку із псуванням вантажу, компанія UAB "ASA Prekyba" під час розрахунків із ФОП Огризок В.В., вирахувала вартість пошкодженого вантажу із вартості послуг за дане перевезення, а решту суми направила на рахунок ФОП Огризок В.В., який в подальшому направив ці кошти на рахунок ТОВ «Валері 2016», а ТОВ «Валері 2016» (Експедитор -2) провело розрахунки із ФОП Повар Г.Г. за послуги перевезення, про що свідчать платіжні доручення № 7548 від 19.07.2021, № 3596 від 20.07.2021, № 1133 від 20.07.2021.
В подальшому, згідно постанови Східного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2022 року у справі № 922/2571/21 за позовом ФОП Повара Г.Г. до ТОВ «Валері 2016» було стягнуто на користь ФОП Повара Г.Г. кошти в сумі 66 949,50 грн. за виконане перевезення.
ТОВ «Валері 2016» виплатило відповідачу кошти на суму 66 949,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1969 від 17.02.2022.
18.02.2022 ТОВ «Валері 2016» на електронну пошту ФОП Повара Г.Г. була направлена претензія з вимогою про компенсацію ТОВ «Валері 2016» матеріального збитку та сплати штрафу в розмірі 5% від вартості пошкодженого вантажу в сумі 70296,97 грн. Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та виконання. Надіслання вказаної претензії позивачем також підтверджено судом, шляхом огляду облікового запису електронної пошти ТОВ "Валері 2016" в судовому засіданні 06.09.2022.
Позивач вважає, що протиправні дії відповідача за недотримання умов цілісності та схоронності вантажу відповідно до умов договору перевезення № 1 від 14.04.2021 спричинили завдання матеріальних збитків позивачу, які складаються із компенсації за пошкоджений вантаж на суму 66949,50грн та штрафних санкцій згідно п.4.6 Договору на суму 3347,47грн., всього 70296,97грн.
Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні регулюються ГК України, ЦК України, а також Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст.908 ЦК України).
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. ст. 306, 307 ГК України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Законом України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції, а згідно листа Міністерства закордонних справ України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 "Щодо набуття чинності міжнародними договорами" ця Конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.
Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція) застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Стаття 4 Конвенції передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Пунктом 1 статті 9 Конвенції визначено, що вантажна накладна є первинним доказом укладення договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Конвенції приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: a) вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць; b) зовнішній стан вантажу і його упаковки.
Згідно ч.1, 2 ст.30 Конвенції якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, щонайпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або
пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі. Якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні.
Відповідно до положень ч.1 статті 40 Конвенції, будь-яка умова, яка прямо чи опосередковано відступає від положень цієї Конвенції, є недійсною. Недійсність такої умови не спричиняє недійсність інших умов договору.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов договору про перевезення вантажу N 1 від 14.04.2021, відповідачем надані позивачу (експедиторові) послуги перевезення вантажу за маршрутом: Іспанія - Україна, що підтверджується міжнародною товаротранспортною накладною CMR без зауважень, яка 23.04.2021 підписана та засвідчена печаткою вантажоодержувача.
Отже, відповідачем виконано зобов'язання щодо доставки вантажу у строк, погоджений сторонами. Позивач не заперечує факт надання йому відповідачем послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні та їх вартість.
Водночас, позивач вважає, що вантаж, який перевозився відповідачем, у зв'язку з невиконанням умов договору та недотриманням відповідного температурного режиму при перевезенні, був пошкоджений з вини ФОП Повара Г.Г, а тому останній зобов'язаний відшкодувати збитки та сплатити штраф. При цьому позивач надає суду договір на перевезення вантажу №1 від 05.01.2021, укладений ТОВ "Валері 2016" з ФОП Огризок В.В. та заявку від 14.04.2021 до нього, договір на перевезення вантажу №1 від 14.04.2021, укладений між ТОВ "ВАлері 2016" та ФОП Поваром Г.Г та заявку №7 від 14.04.2021 до нього, специфікацію №43 від 14.04.2021 до контракту №0411-2019 від 04.11.2019,що укладений між Consorfrut S.L та ТОВ "Фудком", претензії, замовлення, акт про відсутність опломбування та термологера автомобіля,, CMR, платіжні доручення, звіт про дослідження збитків Trust Cuntrol від 26.04.2021, кредит-ноту від 23.04.2021, рахунок-фактуру від 17.05.2021, термограму, інструкцію по експлуатації.
Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Стаття 623 ЦК України конкретизує положення по відшкодуванню збитків, завданих порушенням зобов'язання. Так, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Стаття 22 ЦК України дає загальне для цивільного законодавства (як договірного так і деліктного зобов'язання) визначення збитків. Так, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною 1 цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Визначення поняття збитків наводиться також у ч. 2 ст. 224 ГК України, відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України конкретизує, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
З міжнародної товаротранспортної накладної вбачається, що спірне перевезення завершене, а відсутність будь-яких зауважень вантажоодержувача у графі 24 СМR та, загалом, в усьому документі, підтверджує належне виконання перевезення відповідачем. Таким чином, зобов'язання в частині доставки вантажу та його передачі вантажоодержувачу було виконано ФОП Поваром Г.Г. без зауважень та застережень, що також встановлено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2022 року у справі № 922/2571/21.
В момент розвантаження вантажу вантажоодержувач не зробив відповідної відмітки (зауваження щодо якості прийнятого товару) на СМR у зв'язку із пошкодженням вантажу. Проте вантажоодержував звернувся в цей же день до сюрвейєра для проведення дослідження пошкоджень та заявив претензію до відправника вантажу - Consorfrut S.L, який в цей же день відповів вантажоодержувачу кредит-нотою на суму 2016,56 Євро. Претензії до перевізника (відповідача) не були заявлені.
Застосування Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів до перевезення по даному договору, сторони погодили у п.5.1. Договору на перевезення вантажу №1 від 14.04.2021.
Позивач звернувся до відповідача з претензією про відшкодування збитків лише 25.05.2021. Тобто в межах строків, визначених ч.2 ст. 30 Конвенції, (протягом 7 днів від дня перевірки) позивач з відповідною заявою до відповідача не звертався, що також встановлено судом при огляді облікового запису електронної пошти ТОВ "Валері 2016". Тому така претензія не може вважатися доказом повідомлення перевізника про невідповідність вантажу.
Також, із звіту про дослідження збитків «Damage survery report» від 26 квітня 2021 року, наданому «Trust Control», не вбачається, що сюрвейєр оцінював саме той вантаж, який перевозився та був доставлений відповідачем. Сюрвейєр не був присутній на розвантаженні товару. Вантаж, який досліджувався в момент перевірки знаходився на складах в с. Мартусівка Київської області. Крім того, у звіті зазначено, що сюрвейєр вважає, що псування авокадо могло бути спричинене неналежним температурним режимом у вантажівці № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під час транспортування фруктів. Тобто сюрвейєр у своєму висновку зробив лише припущення про пошкодження вантажу внаслідок неправильного температурного режиму перевезення.
Отже, позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження вини відповідача як перевізника, яка полягає у неналежному перевезенні, що спричинило псування вантажу. А тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3347,47грн штрафу згідно п.4.6 Договору, який нараховується за пошкодження вантажу у розмірі 5 відсотків від вартості пошкодженого вантажу на суму є безпідставною та необгрунтованою.
У матеріалах справи відсутні достовірні докази, які свідчили б про наявність з боку відповідача повного складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника). Поданими доказами позивачем не доведено наявність вини відповідача у пошкодженні вантажу, що перевозився, його протиправної поведінки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 66949,50грн відшкодування за пошкоджений вантаж є також необгрунтованими та безпідставними, а в позові слід відмовити повністю.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000грн покладаються на позивача.
Крім того, відповідач просив стягнути з позивача 9200грн, понесених ним витрат на правову допомогу.
Згідно п.2 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження зазначених витрат представник відповідача надав суду: копії договору №1 про правову допомогу від 03.06.2022, укладеного між ФОП Поваром Г.Г. та адвокатом Лозою В.М.; акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 06.06.2022 на суму 9200грн, ордеру на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, квитанцію до прибуткового касового ордеру №03-06 від 06.06.2022 на суму 9200грн.
В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до пунктів1.1, 2.1, 2.2 Договору сторони погодили, що за здійснення дій (надання правової допомоги у спорі з ТОВ "Валері 2016" у справі №903/273/22) довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 9200грн. Кошти, у сказаній у п.2.1 сумі, сплачуються повіреному в момент передачі підготовленого відзиву на позов.
Згідно опису виконаних робіт, адвокат надав послуги правової допомоги, а саме: огляд, дослідження та аналіз позовної заяви та доданих документів, витрачений час - 5 год 45хв., вартість - 2400грн; здійснення аналізу судової практики, витрачений час - 3год 10хв., вартість - 1000грн; підготовка відзиву на позовну заяву, витрачений час - 8 год 20хв., вартість - 3800грн; за вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи у суді, витрачений час - 5 год, вартість - 2000грн. Всього 9200грн.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
23.06.2022 представником позивача було подано клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Суд зазначає, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Водночас, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відтак, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.
Відповідно до положень статей 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд зауважує, що з обставинами даної справи та поданими документами представник відповідача був ознайомлений ще при подачі позовної заяви до ТОВ "Валері 2016" у 2021 році та розгляді справи №922/2571/21 між тими ж сторонами. Документи, які подані позивачем до матеріалів справи у якості доказів, були наявні у відповідача. Дана справа не є надмірно складною. Представник відповідача не приймав участі у судових засіданнях при розгляді справи.
Дослідивши подані представником відповідача докази про надання правової допомоги, перевіривши зміст та обсяг наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), суд вважає, що покладення на позивача витрат на професійну правову допомогу на суму 9200грн. не є достатньо обґрунтованим з огляду на обставини справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним та обгрунтованим на суму 6000грн (у такому ж розмірі поніс витрати на професійну правничу допомогу позивач) . Отже, з позивача на користь відповідача необхідно стягнути 6000грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валері 2016" (61153, Харківська обл., м.Харків, проспект Ювілейний, буд. 54-А, офіс 232, код ЄДРПОУ 43296559) на користь Фізичної особи-підприємця Повара Григорія Григоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 6000грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 16.09.2022.
Суддя О. Г. Слободян