79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"12" вересня 2022 р. Справа №907/445/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді С.М. Бойко
Т.Б. Бонк,
секретар судового засідання Д.Т. Залуцький,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпрогрес" б/н від 20.07.2022 року (вх. № 01-05/1800/22 від 25.07.2022 року)
на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 15.07.2022 року (суддя О.Ф. Ремецькі; повний текст ухвали складено 15.07.2022 року)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АТР Інвест" про забезпечення позову
у справі № 907/445/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТР Інвест" (надалі ТзОВ "АТР Інвест")
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпрогрес" (надалі ТзОВ "Західпрогрес")
про стягнення 4224142,41 грн.,
за участю:
від позивача: Торонні А.М. - адвокат (ордер серії АТ № 1028510 від 12.09.2022 року);
від відповідача: не з'явився,
Короткий зміст позовних вимог та заяви
08.07.2022 року ТзОВ "АТР Інвест" звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ "Західпрогрес" про стягнення заборгованості за договорами поставки в сумі 4224142,41 грн.
15.07.2022 року позивач подав до суду першої інстанції заяву (вх. №023.1-02/3621/22 від 15.07.2022 року) про забезпечення позову, в якій просив суд:
- накласти арешт на напіввагони люкові, що належать ТзОВ "Західпрогрес": напіввагон люковий № 56021728 тип 5600, модель 12-753, рік побудови 1985р; напіввагон люковий № 53482626 тип 5600, модель 12-141, рік побудови 1993р; напіввагон люковий №56366776 тип 5600, модель 12-753, рік побудови 1985р; напіввагон люковий №52736014 тип 5600, модель 12-141, рік побудови 1993р; напіввагон люковий № 56826969 тип 5600, модель 12-757, рік побудови 1990р.;
- накласти ареш на банківські рахунки ТзОВ "Західпрогрес": НОМЕР_1 АТ КБ “ПриватБанк”; НОМЕР_2 АТ “Райффайзен Банк”
Заява мотивована тим, що в період існування заборгованості, що є предметом спору відповідач придбав напіввагони люкові. На переконання заявника, витрачання відповідачем коштів не для здійснення розрахунків в період існування заборгованості, свідчить про наявність обґрунтованих підстав можливого утруднення виконання рішення суду та є підставою для забезпечення позову. Позивач вважає, що дії відповідача можуть унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно та рахунки відповідача буде ефективним та дозволить належним чином захистити його права.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 15.07.2022 року у справі №907/445/22 (суддя О.Ф. Ремецькі) частково задоволено заяву ТзОВ "АТР Інвест" про вжиття заходів забезпечення позову. До набрання рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 907/445/22 законної сили накладено арешт в межах суми заявлених позовних вимог на належне ТзОВ “Західпрогрес” майно, а саме : напіввагон люковий № 56021728 тип 5600, модель 12-753, рік побудови 1985р; напіввагон люковий №53482626 тип 5600, модель 12-141, рік побудови 1993р; напіввагон люковий №56366776 тип 5600, модель 12-753, рік побудови 1985р; напіввагон люковий № 52736014 тип 5600, модель 12-141, рік побудови 1993р; напіввагон люковий № 56826969 тип 5600, модель 12-757, рік побудови 1990р., а також на грошові кошти в межах суми 4224142,41 грн., наявні на банківських рахунках ТзОВ “Західпрогрес”, а саме : НОМЕР_1 АТ КБ “ПриватБанк”; НОМЕР_2 АТ “ Райффайзен Банк”. Відмовлено в задоволенні решти вимог заявника.
Ухвала суду мотивована наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову частково шляхом накладення арешту в межах суми заявлених позовних вимог на напіввагони люкові, що належать ТзОВ “Західпрогрес”, а також на грошові кошти в межах суми 4224142,41 грн., наявні на банківських рахунках ТзОВ “Західпрогрес”: НОМЕР_1 АТ КБ “ПриватБанк”; НОМЕР_2 АТ “ Райффайзен Банк”. Суд врахував, що обраний заявником захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її необґрунтованою, прийнятою з неправильним застосуванням норм матеріального права, при порушенні норм процесуального права. Звертає увагу на те, що заява позивача про забезпечення позову грунтується на припущеннях щодо можливого ухилення від виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконаня такого рішення. Посилання позивача на наявність тривалого терміну існування боргу та відсутність майна у Товариства не є належними та допустимими доказами, з якими закон пов'язує доцільність застосування заходів забезпечення позову, та які свідчать про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. На переконання скаржника, у суду першої інстанції не було правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі. Просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 15.07.2022 року про забезпечення позову у справі №907/445/22.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів скаржника, просив залишити без змін оскаржену ухвалу суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач не делегував свого представника у судове засідання. Про причини неявки не повідомив.
З'ясовуючи обставини про обізнаність відповідача з датою, часом та місцем розгляду справи суд з'ясував таке.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 року про призначення розгляду справи № 907/445/22 на 12.09.2022 року о 12 год. 50 хв. надіслано відповідачу на електронну адресу, повідомлену ним в апеляційній скарзі.
Оскільки явка сторін даної справи не визнавалася судом обов'язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку, що в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності відповідача.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Водночас, частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У даній справі суд першої інстанції встановив, що між сторонами існує спір щодо існування у відповідача заборгованості за договорами поставки в сумі 4224142,41 грн., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань по оплаті товару, поставленого в період з 01.03.2021 року по 18.02.2022 року.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.
З урахуванням наданих заявником доказів суд встановив, що 30.12.2021 року відповідач набув у власність вантажні вагоди у кількості 5 одиниць: напіввагон люковий №56021728 тип 5600, модель 12-753, рік побудови 1985р; напіввагон люковий №53482626 тип 5600, модель 12-141, рік побудови 1993р; напіввагон люковий № 56366776 тип 5600, модель 12-753, рік побудови 1985р; напіввагон люковий № 52736014 тип 5600, модель 12-141, рік побудови 1993р; напіввагон люковий № 56826969 тип 5600, модель 12-757, рік побудови 1990р. (а.с.199-201, т.2).
В заяві про забезпечення позову позивач посилався на те, що на момент купівлі зазначених вагонів у відповідача існувала заборгованість в сумі 4090230,69 грн., проте, замість виконання своїх зобов'язань за договорами поставки, ТзОВ “Західпрогрес” вирішило здійснити високовартісну купівлю товару, що істотно зменшує його платоспроможність та ускладнює виконання рішення у справі.
Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову у виді накладення арешту на майно та банківські рахунки відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність і адекватність, суд першої інстанції дійшов праввомірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу напіввагони люкові та його банківські рахунки в межах суми 4224142,41 грн. до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Суд правильно виходив з того, що між сторонами існує спір щодо сплати заборгованості у вищевказаному розмірі, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у відповідача грошових коштів та майна, від реалізації якого можуть бути отримані кошти.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, позивач довів наявність обставин, які свідчать про існування сумнівів щодо можливості виконання судового рішення у випадку стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4224142,41 грн.
У свою чергу відповідач не спростував наведені позивачем аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Оскільки предметом спору є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 4224142,41 грн., тому обраний судом вид забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявлених позовних вимог та накладення арешту на напіввагони люкові, що належать відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами, не перешкоджають господарській діяльності відповідача, а також не порушують права інших осіб та є тимчасовими до вирішення спору по суті. Невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.
Ухвала господарського суду господарського Закарпатської області від 15.07.2022 року у справі № 907/445/22 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 136, 137, 140, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західпрогрес" б/н від 20.07.2022 року (вх. № 01-05/1800/22 від 25.07.2022 року) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Закарпатської області від 15.07.2022 року у справі №907/445/22 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали оскарження ухвали від 15.07.2022 року у справі №907/445/22 повернути в господарський суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя С.М. Бойко
Суддя Т.Б. Бонк