Рівненський апеляційний суд
Іменем України
13 вересня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
За участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
Прокурора - Бернадської - ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції з ДУ «Катеринівська виправна колонія №46» апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2022 року, -
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 щодо умовно-дострокового звільнення від відбування не відбутої частини покарання, призначеного вироком Бродівського районного суду Львівської області від 23.11.2020 року за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України у виді 3-х років 1 місяця позбавлення волі.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою звільнити його умовно-достроково на не відбутий строк покарання, мотивуючи тим, що фактично відбув 2/3 частини строку покарання, призначеного судом, умов відбування покарання та розпорядок дня не порушує, дотримується, як правил поведінки, так і правомірних взаємовідносин з персоналом установи, працевлаштований, має два заохочення, і вважає, що своєю сумлінною поведінкою довів виправлення та став на шлях виправлення.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи засудженого ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора щодо залишення ухвали суду без змін, перевіривши матеріали провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано лише після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення є законодавчим стимулюванням добросовісного відбування покарання засудженим, визначаючи, що саме від поведінки засудженого значною мірою залежить можливість поліпшення його правового становища.
Згідно положень ст. 81 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким" від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, та якщо засуджений сумлінною поведінкою ( стримування від порушень режиму відбування покарання, правил внутрішнього розпорядку, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, в тому числі, і в побуті) і ставленням до праці довів своє виправлення.
За змістом закону, висновок суду про виправлення засудженого має бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці не лише за час, який безпосередньо передує розгляду клопотання, а й за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Сумлінна поведінка засудженого полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи та відсутності порушень дисципліни, що само по собі ще не є підставою для застосування умовно-дострокового звільнення від покарання. Сам по собі факт сумлінного ставлення засудженого до праці та задовільного реагування на заходи виховного впливу не може служити переконливою підставою для висновку про те, що засуджений виправився та не буде продовжувати вчиняти нові злочини.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також усіх даних, що характеризують його особу.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 , відбуваючи покарання в ДУ “Катеринівська виправна колонія № 46” за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, на момент прийняття процесуального рішення судом першої інстанції фактично відбув дві третіх строку призначеного судом покарання, кінцевий строк якого закінчується 05.01.2023 року.
Згідно характеристики, ОСОБА_6 , який раніше неодноразово судимий, дійсно не порушує умов відбування покарання, мав заохочення, однак, неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності з накладенням стягнень у виді догани та поміщення до ДІЗО на 10 діб, яке, відповідно до ст. 133 КВК України, відноситься до злісних порушень порядку відбування покарання.
За таких обставин, на думку колегії суддів, підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання, строк якого завершується 05.01.2023 року, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 13 травня 2022 року стосовно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2