Рівненський апеляційний суд
Іменем України
15 вересня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2022 року про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 1202186010000857 від 28.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України -
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2022 року задоволено клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 та обрано щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 16 жовтня 2022 року.
Одночасно визначено заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148 860 грн.. В разі внесення застави покладено на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 вказує, що обвинувачений не погоджується з прийнятим рішенням суду та вважає, що є всі підстави для обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Захисник зазначає, що заявлені в клопотанні прокурором ризики нічим не підтверджені, а являються лише припущеннями. Наголошує, що наявність лише підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину не є визначальною та вичерпною підставою для тримання особи під вартою.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Також просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Вказує, що повний текст ухвали ним було отримано 22.08.2022 року.
Відповідно до вимог п.1-1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду, зокрема про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Апеляційна скарга подана до Рівненського міського суду Рівненської області 25.08.2022 року.
Отже, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали захисником ОСОБА_5 пропущений із поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Відповідно до ч.4 ст.422-1 КПК України, у зв'язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 КПК України, вирішення питання судом щодо обрання чи провження запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наслідками розгляду клопотання сторони обвинувачення суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів. До спливу строку дії запобіжного заходу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора дотримані в повному обсязі та, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують перебування обвинуваченого під вартою.
Так, як вбачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції свій висновок про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про обрання даного запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 , з яким погоджується і колегія суддів, мотивував тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до шести років, що свідчить про наявність ризику переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів, зібраних у кримінальному провадженні, зокрема протоколами допитів потерпілих, свідків, протоколом слідчого експерименту, висновками експертиз та іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування, які в подальшому підлягають детального дослідження.
Також згідно матеріалів провадження, судові засідання призначалися в період з листопада 2021 року по лютий 2022 року шість разів, однак обвинувачений в жодне з них не з'являвся, про причини неявки не повідомляв, а при виконанні працівниками Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ухвали про привід обвинуваченого встановлено, що останній був відсутній за місцем проживання та його місце перебування довгий проміжок часу було невідоме.
Зазначені вище обставини в сукупності свідчать, що заявлені ризики є реальними і продовжують існувати, що виправдовує необхідність обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Тому колегія суддів вважає, що доводи захисника, зазначені в апеляційній скарзі щодо відсутності ризиків є необґрунтованими, позаяк в оскаржуваній ухвалі суд, з посиланням на дані про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що вказані дані жодним чином не спростовують і не зменшують існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тому не є достатніми для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів приходить до переконання, що вказані в апеляційній скарзі аргументи не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Згідно з практикою ЄСПЛ, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Крім того, апеляційний суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, суд при постановленні ухвали дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону та Конвенції.
Окрім цього, при постановленні ухвали слідчий суддя з врахуванням вимог ч.3 ст.183 КПК України визначив розмір застави з врахуванням тяжкості інкримінованого злочину та наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, який достатньою мірою гарантував би виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що будь-яких порушень КПК України при постановленні судом першої інстанції оскарженої ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, відтак підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2022 року.
УхвалуРівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2022 року про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 1202186010000857 від 28.03.2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2