Рівненський апеляційний суд
Іменем України
15 вересня 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
власника майна - ОСОБА_6 ,
представника - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 22 серпня 2022 року про задоволення клопотання дізнавача про арешт майна у кримінальному провадженні №12022186180000352 від 11.08.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 22 серпня 2022 року задоволено клопотання дізнавача сектору дізнання ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022186180000352 від 11.08.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Накладено арешт на автомобіль Volkswagen Тransporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 08.12.2018 належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жительці АДРЕСА_1 , який вилучено 11.08.2022 в АДРЕСА_2 , яким користувався ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною, оскільки винесена з істотними порушеннями вимог процесуального закону та підлягає скасуванню.
Вказує, що суд першої інстанції при розгляді клопотання не врахував, що орган досудового розслідування не надав належних та достатніх доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, не надав оцінку правовим підставам арешту майна, наявності чи відсутності розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тяжкості вчиненого злочину, а також те, що вартість вчиненого злочину значно перевищує вартість транспортного засобу.
Також зазначає, що в матеріалах справи та в ході судового розгляду відсутні будь-які докази того, що власник автомобілю була обізнана про незаконне використання її транспортного засобу.
Наголошує, що власниця автомобіля є особою пенсійного віку, а вказаний автомобіль є єдиним джерелом прибутку для неї та її сім'ї, тому фактично накладення арешту позбавляє їх єдиного прибутку.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою повністю відмовити в задоволенні клопотання дізнавача.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається, окрім іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З матеріалів провадження вбачається, що 11.08.2022 близько 06.19 год. на лінію 102 надійшло повідомлення начальника СРПП ВП №1 РРУП Демченка про те, що за адресою смт. Квасилів, вул. Рівненська, 28 під час патрулювання було помічено автомобіль Volkswagen Тransporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався з порушенням ПДР. Під час спілкування з водієм ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жителем АДРЕСА_1 та при поверхневій перевірці останнього було виявлено один паперовий згорток та два поліетиленових згортка з речовиною зеленого кольору, ззовні схожу на наркотичну, які ОСОБА_9 зберігав для власного вживання без мети збуту.
Отже орган досудового розслідування встановив, що автомобіль Volkswagen Тransporter, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , був засобом перевезення наркотичних засобів, а в подальшому визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно матеріалів провадження встановлено, що вказаний транспортний засіб відповідно до свідоцтва про його реєстрацію належить ОСОБА_6 .
Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує усталену судову практику ЄСПЛ на предмет відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави в право володіння особою майном у кримінальному провадженні, на думку колегії суддів, здійснено без урахування вимог кримінального процесуального закону, тобто без достатніх на те правових підстав, а тому таке втручання не є виправданим.
Так, прокурор в судовому засіданні апеляційного суду зазначив, що особі, яка керувала транспортним засобом, а саме ОСОБА_9 , оголошено про підозру та призначене підготовче судове засідання.
Однак в апеляційні скарзі та під час апеляційного розгляду ОСОБА_6 та її представник вказали, що ОСОБА_6 не могла знати і не знала про незаконне використання її транспортного засобу, крім того зазначила, що автомобіль є джерелом прибутку для неї та її сім'ї, оскільки вони вирощують домашню птицю та перевозять її до точок збуту, а накладення арешту позбавило їх єдиного доходу.
Колегія суддів бере до уваги доводи представника та власника майна та вважає, що слідчим суддею залишено поза увагою те, що він зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірного володіння, користування особою транспортним засобом або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах власника майна.
Разом з тим, у клопотанні дізнавача не зазначено, якими доказами підтверджуються доводи про те, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України, тобто належним чином не вмотивовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею порушено вимоги закону, за якими можливе накладення арешту на майно та не врахував наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, а тому ухвалу слідчого судді необхідно скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 22 серпня 2022 року про задоволення клопотання дізнавача про накладення арешту на майно скасувати.
Відмовити в задоволенні клопотання дізнавача сектору дізнання ВП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022186180000352 від 11.08.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3