Справа № 953/5227/20 Номер провадження 33/814/677/22Головуючий у 1-й інстанції Єфіменко Н.В. Доповідач ап. інст. Томилко В. П.
Категорія: ч.6 ст. 470 МК
12 вересня 2022 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Томилко В.П., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2020 року, -
Постановою Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст. 470 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 420.40 грн.
Не погодившись з даним рішенням судді захисник Козловського С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити в частині накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу 170 000гривень, змінивши його до 8500 грн. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_2 судовий збір 630 грн.60 коп.
Також, апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду, оскільки ОСОБА_2 копію постанови не отримував.
Суддя доповідач, вивчивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до судових засідань 18.05.2020 року, 17.08.2020 року, 22.10.2020 року, 20.11.2020 року, не з'явився, подав заяви про відкладення розгляду справи. Листом від 22.10.2020 року ОСОБА_2 роз'яснена можливість надання письмових пояснень по суті справи або скористатись допомогою захисника. Однак, вказаними засобами захисту він не скористався.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Також , згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
У цьому контексті колегія суддів також звертає увагу , що апеляційний перегляд здійснюється якраз за апеляційними скаргами особи , відносно якої притягнуто до адміністративної відповідальності, і тому він в першу чергу мав б цікавитися питаннями призначення судових засідань у справі.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов сталого переконання, що значне порушення строків оскарження / більше 1 року/ постанови судді, яке має місце в даному випадку, ставить під сумнів такі основні принципи верховенства права як принцип правової визначеності та остаточності судового рішення не виправдовують порушення строків , передбачених КУпАП.
Тим більш, з клопотання вбачається, що ОСОБА_2 знав про судове рішення, так як були заблоковані його рахунки, але звернувся до адвокатського об'єднання тільки через рік після винесення судового рішення.
Враховуючи викладене у задоволенні клопотання захисника в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови судді від 20.11.2020 року необхідно відмовивити, так як апеляційний суд не вбачає поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП Полтавський апеляційний суд , -
У задоволенні клопотання захисника в інтересах ОСОБА_2 про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 470 КУпАП - відмовити. Апеляційну скаргу з додатками повернути апелянту.
Постанови є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Томилко