16.09.2022 Єдиний унікальний номер 205/3774/22
Провадження №1-кп/205/811/22
16 вересня 2022 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041690000563 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого неповну середню освіту, неодруженого, дітей не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 210 КК України до чотирьох років позбавлення волі, ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та угоду про визнання винуватості від 16 вересня 2022 року, укладену між прокурором Західної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 , в порушення вимог чинного законодавства України, а саме ст. 13 Конституції України, згідно якої земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону, 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно якого природні ресурси України є власністю Українського народу, громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів, статті 19 Кодексу України «Про надра» згідно якої, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 р. «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин, не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та не маючи будь-якого передбаченого законодавством дозволу, здійснив незаконне видобування піску, який відповідно до постанови КМУ від 12.12.1994 року (із змінами від 28.12.2011 року за №1370) про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення є неметалічною вогнетривкою сировиною та належить до корисних копалин загальнодержавного значення.
Так, ОСОБА_3 , на початку червня 2020 року (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) дізнався від не встановленої в ході досудового розслідування особи, про те, що на ділянці місцевості, розташованої у Новокодацькому районі на житловому районі Таромське м. Дніпра, за координатами 48.470752, 34.778450 на поверхні землі знаходяться родовища корисних копалин, а саме піску, видобування яких на даний час ніким не проводиться, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення з зазначеної території.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_3 18.06.2022 близько 08.00 годин попросив малознайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_6 привезти на ділянку місцевості автомобільний причеп, для навантаження в нього корисних копалин та подальшого транспортування до місця розвантаження.
Того ж дня, 18.06.2022 близько 10.00 годин ОСОБА_3 маючи при собі штикову лопату та 25 поліетиленових мішків, заздалегідь підготовлених ним для незаконного видобування піску прибув на зазначену ділянку де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідного для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу (ліцензії), у період часу з 10.10 по 12.50 годин здійснив видобуток піску загальною вагою 890 кг та завантажив його на вказаний автомобільний причеп, щоб перевезти пісок собі для використання у побуті, однак, на місці події був виявлений громадянином, котрий повідомив працівників поліції.
Таким чином, 18.06.2022 у період часу з 10.10 по 12.50 годин ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме піску з ділянки місцевості, розташованої у Новокодацькому районі міста Дніпро, житловому районі Таромське, координати місця події 48.470752, 34.778450, у порушення ст.ст. 15, 16 Кодексу України «Про надра», не маючи дозволу на користування земельною ділянкою для цілей, пов'язаних з використанням надр і належним чином оформленого спеціального дозволу (ліцензії) на видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, вчинив незаконне видобування піску, загальною вагою 890 кг, який відповідно до протоколу випробувань №563- 564/22.06.22/05 від 22 червня 2022 року відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення і відноситься до категорії - неметалична сировина вогнетривка.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразилися у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.
16 вересня 2022 року між прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_3 беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та сторони узгодили покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 240 КК України у виді обмеження волі строком один рік зі звільненням від призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком та покладенням на обвинуваченого обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Обвинувачений розуміє, що наслідком укладання та затвердження даної угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України та відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, підстави та порядок оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному та касаційному порядку підозрюваному роз'яснені та зрозумілі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 угоду підтримав та просив її затвердити. Суду пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, з прокурором добровільно уклав угоду про визнання винуватості в якій узгоджено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі зі звільненням від його відбування з іспитовим строком. Йому зрозуміло, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення: мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені КПК України йому зрозумілі, так само як і характер обвинувачення та вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив суд затвердити угоду.
Прокурор ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості з покаранням, яке визначено в угоді.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримала угоду, просила її затвердити. Зазначила, що угода між прокурором та її підзахисним укладалася у її присутності. Обвинуваченому зрозумілі обставини кримінального правопорушення, які ним визнані, узгоджене покарання та інші умови угоди, наслідки її укладання та затвердження. Також зазначила, що угоду було укладено добровільно.
Перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, суд дійшов висновку, що угода підлягає затвердженню, з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що угода укладена добровільно, без будь-якого примусу чи погроз; її умови не суперечать вимогам Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України; правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена правильно; матеріалами кримінальним провадженням доводяться фактичні обставини визнання винуватості обвинуваченого; обвинувачений обвинувачується у вчинені нетяжкого злочину;
Жодної з підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом визнається рецидив злочину.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
З урахуванням викладеного суд вважає угоду такою, що підлягає затвердженню.
Речові докази, якими визнані: совкова лопата з дерев'яними руків'ям, вилучену під час огляду місця події, легковий причеп зеленого кольору з табличкою «Повна маса причепа мах 500 кг. Допустиме навантаження на дорогу через шини колісною осю 950 кг. Максимальне статичне навантаження на счіпну колію мах 40 кг.»; - підлягають знищенню; 25 білих мішків вмістом яких є пісок є сипуча пісок, загальною вагою 890 кг., у відповідності до ст. 100 КПК України підлягають знищенню.
Керуючись ст.ст. 374, 394, 474-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Західної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , укладену 16 вересня 2022 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в один рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази, якими визнані: совкова лопата з дерев'яними руків'ям, вилучену під час огляду місця події, легковий причеп зеленого кольору з табличкою «Повна маса причепа мах 500 кг. Допустиме навантаження на дорогу через шини колісною осю 950 кг. Максимальне статичне навантаження на счіпну колію мах 40 кг.»; - підлягають знищенню; 25 білих мішків вмістом яких є пісок є сипуча пісок, загальною вагою 890 кг., у відповідності до ст. 100 КПК України, які передані на зберігання до камери схову ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 3840 від 27.06.2022 року) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги, з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1