07 вересня 2022 року
справа № 703/2760/20
провадження № 22-ц/821/758/22
категорія: 314000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
секретаря - Ярошенка Б. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Відділ державної виконавчої служби Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Київ), державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерств юстиції (м. Київ), державного підприємства «СЕТАМ» та ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, повний текст рішення складено 07 квітня 2022 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
18 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вищезазначеним позовом.
Позовні вимоги, з врахуванням уточненої позовної заяви від 18 листопада 2020 року, обґрунтовує тим, що 21 липня 2020 року на адресу позивача надійшов лист від ДП «Сетам» яким її як іпотекодавця, повідомлено про реалізацію арештованого нерухомого майна, а саме одноповерхового будинку АДРЕСА_1 , за ціною 205 000 грн 00 коп.
Позивач є власником реалізованого нерухомого майна. У відповідності до договору іпотеки від 14 вересня 2006 року вказане нерухоме майно перебуває у іпотеці ПАТ КБ «ПриватБанк». Позивачу стало відомо, що 22 травня 2020 року ДП «Сетам», шляхом проведення електронних торгів, було реалізовано вказаний будинок за ціною 205 000 гривень. Позивач вважає електронні торги незаконними, в зв'язку з чим вони мають бути визнані недійсними. Так, відповідно до договору іпотеки від 14 вересня 2006 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса. Виконавче провадження № 56327177 було відкрито Смілянським міським відділом ДВС 08 травня 2018 року на підставі виконавчого листа, виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області 09 липня 2015 року у справі № 703/1721/15-ц про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 20 631,60 доларів США, що еквівалентно 476 383 грн 64 коп. та судових витрат в сумі 3654 грн, а всього 480 037 грн 64 коп.
Рішення суду або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення заборгованості саме на предмет іпотеки немає, а тому, на думку позивача, Смілянський міський відділ ДВС здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки без відповідного виконавчого документа. Стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк» не скористався своїм правом на звернення стягнення заборгованості за рахунок іпотеки на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, в зв'язку з чим, на думку позивача, підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні.
Крім того, позивач стверджує, що реалізація іпотеки була здійснена під час мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Смілянським міським відділом ДВС не дотримано вимоги Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а саме не отримано згоди власника на реалізацію нерухомого майна та не дотримано всі необхідні вимоги, передбачені вказаним Законом. Позивач вважає реалізацію нерухомого майна під час дії мораторію протиправною.
Також, позивач стверджує, що порушено порядок проведення електронних торгів. Так, у відповідності до ст. 43 Закону України «Про іпотеку», прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення. Заявка про проведення прилюдних торгів була подана 11 березня 2020 року, тобто реалізація повинна була бути здійснена до 11 травня 2020 року, а фактично електронні торги відбулися 22 травня 2020 року.
Позивач звертає увагу, що було реалізовано будинок із надвірними спорудами, згідно плану, але не враховано, що на дату реалізації відсутній сарай, який теж реалізовано. Відповідачем ДП «Сетам» не виконані вимоги законодавства, а саме оголошення в місцевих друкованих засобах масової інформації не друкувалося та іпотекодержатель не повідомлявся. В матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які розрахункові документи, які б свідчили про оплату за правочином про купівлю продаж на електронних торгах, що є однією з підстав незаконності оскаржуваного акту. Отже, на думку позивача, вказаним правочином на електронних торгах були грубо порушені її права, зокрема було порушено право власності, оскільки її безпідставно позбавили права власності на майно.
Переможцем електронних торгів є фізична особа ОСОБА_2 , яка 14 липня 2020 року отримала свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів за реєстровим № 625, видане приватним нотаріусом Таран Г. В.
З врахуванням вищевказаних обставин, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18 листопада 2022 року клопотання представника позивача про залучення співвідповідача задоволено.
Залучено ОСОБА_2 у якості співвідповідача по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Смілянського МВДВС ЦМУ МЮ, державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів.
Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 з уточненим складом учасників справи.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 до ВДВС Черкаського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ), ДП «СЕТАМ» та ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів, задоволено частково.
Визнано недійсним акт державного виконавця про проведені електронні торги щодо реалізації одноповерхового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 48,10 кв. м. (розмір житлової площі 20,80 кв. м.), затверджений 30 червня 2020 року начальником Смілянського МВ ДВС ЦМУМЮ Яшник М. С.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що під час реалізації нерухомого майна державним виконавцем не дотримано вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті», що призвело до порушення майнових прав позивача, з огляду на що місцевий суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання недійсним акту державного виконавця про проведені електронні торги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, доводи сторони позивача про те, що Смілянський МВ ДВС здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки без відповідного виконавчого документа, а саме рішення суду або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення заборгованості саме на предмет іпотеки, а також про відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки стягувач ПАТ КБ «ПриватБанк» не скористався своїм правом на звернення стягнення заборгованості за рахунок іпотеки на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки в рамках відкритого виконавчого провадження про стягнення коштів на користь іпотекодержателя, постановлено ухвалу про опис та арешт майна боржника, яка зокрема боржником ОСОБА_1 не оскаржувалася, з послідуючою передачею на реалізацію предмета іпотеки в рамках Законів України «Про виконавче провадження» та «Про іпотеку.»
Доводи сторони позивача про те, що ціна продажу нерухомого майна судом не встановлювалася та згода іпотекодавця не надавалася, є безпідставними, оскільки звернення стягнення відбувалося в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не з примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому, ОСОБА_1 , будучи ознайомлена з висновком суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна від 03 березня 2020 року, складеного оцінювачем ПП «АЖІО» ОСОБА_3 , яким встановлено ціну нерухомого майна, будь-яких заперечень щодо такої ціни не заперечувала.
Крім того місцевий суд прийшов до висновку, що сам факт твердження позивача щодо невиконання відповідачем ДП «Сетам» вимог п. 2 розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431, не є безумовною підставою вважати їх такими, що відповідають дійсності, оскільки позивач є зацікавленою особою.
Місцевий суд також розцінив такими, що не заслуговують на належну увагу доводи сторони позивача, щодо того, що оголошення в місцевих друкованих засобах масової інформації про проведення реалізації арештованого майна не друкувалося, оскільки ДП «Сетам» належним чином виконали вимоги ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку».
А тому місцевий суд прийшов до висновку про відмову у цій частині заявлених вимог позову з підстав їх недоведеності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу,
В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 порушено питання про скасування рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2022 року в частині задоволення позовної заяви та ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним акта державного виконавця про проведені електронні торги щодо реалізації одноповерхового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 48,10 кв. м., що затверджений 30 червня 2020 року начальником Смілянського МВ ДВС ЦМУ МЮ Яшник М. С. В решті рішення залишити без змін.
Мотивація апеляційної скарги зводиться до того, що жодного майнового права позивача не було порушено шляхом реалізації нерухомого майна, яке безпосередньо самим позивачем було передано в якості забезпечення зобов'язання за кредитним договором, а з урахуванням того, що приведений договір не було виконано, іпотечне майно, зокрема приведений будинок, реалізація якого на електронних торгах є предметом даного спору, було проведено на цілком законних підставах, а державним виконавцем та ДП «Сетам» дотримано процедуру реалізації арештованого нерухомого майна.
При цьому скаржницею зазначено, що місцевим судом необґрунтовано не взято до уваги подану нею довідку квартального комітету № 3 м. Сміла за № 130298 від 31 січня 2022 року, оскільки вона не містить печатки, водночас судом не проаналізовано її зміст, що само по собі спростовує підстави для часткового задоволення позову.
Матеріали справи не містять доказів фактичного проживання у спірному будинку ОСОБА_1 , зокрема в період часу, що передував проведенню електронних торгів. Водночас у скаржниці викликає сумнів факт безпосередньої можливості проживання позивача у спірному нерухомому майні за відсутності у ньому електропостачання, водопостачання, газопостачання та водовідведення.
Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що у дійсності позивач не використовувала спірний будинок як місце свого постійного проживання, а відповідно на ці правовідносини не розповсюджується дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті». Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що у позивача станом на день реалізації спірного житлового приміщення було відсутнє на праві власності інше житлове приміщення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому автор відзиву зазначила, що її звернення до суду мотивоване порушенням її майнових прав, водночас оскаржуваним рішення порушені права були відновлені шляхом визнання недійсним акту державного виконавця про проведенні електронні торг, щодо реалізації належного їй житлового будинку.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 травня 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 у вказаній справі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 липня 2022 року апеляційну скаргу ВДВС у м. Сміла Черкаського району Черкаської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) визнано неподаною та повернуто останньому.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 липня 2022 року справу призначено до розгляду на 07 вересня 2022 року на 14:30 год. з повідомленням учасників справи про дату, час та місце її розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Матеріалами справи встановлено, що 14 вересня 2006 року між ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_5 , з однієї сторони, ОСОБА_1 , з другої сторони, та Смілянським центральним відділенням Черкаського головного регіонального управління ЗАТ КБ «Привабанк», з третьої сторони, укладено договір купівлі-продажу 1/3 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд, який посвідчений приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г. В. та зареєстрований в реєстрі за № 6064.
Відповідно до розділу 1 вказаного договору, ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_1 купила 1/3 частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташовані: жилий будинок під літ. «А, а, а1» - дерев'яні, розмір загальної площі - 48,1 кв. м., розмір житлової площі - 20,8 кв. м.; сарай під літ. «Б»; убиральня під літ. «В»; огорожа під № 1, 2.
Згідно розділу 2 зазначеного договору, продаж цієї 1/3 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд вчиняється за 29 134 грн, з яких покупцем сплачено 5 050 грн, до оформлення цього договору, а решту 24 084 грн зобов'язується виплатити продавцю на протязі двох банківських днів з дня оформлення договору іпотеки. Банк зобов'язується видати покупцю на умовах кредитного договору кошти в розмірі 24 084 грн на протязі двох банківських днів з дня підписання договору Іпотеки вказаного будинку з надвірними спорудами, між покупцем та Банком.
Відповідно до розділу 3 зазначеного договору, право власності на вказану 1/3 частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Згідно розділу 4 вказаного договору, протягом двох діб з моменту державної реєстрації цього договору в БТІ, але не пізніше п'яти робочих днів з моменту укладення цього договору, покупець і Банк зобов'язуються укласти між собою кредитний договір на суму 24 084 грн, виконання якого буде забезпечено договором іпотеки, де предметом застави буде згадана 1/3 частина будинку з відповідною частиною надвірних споруд.
Відповідно до розділу 5 зазначеного договору, продавець дає згоду на заставу згаданої 1/3 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд в банківській установі для отримання кредиту (т. 1 а. с. 9).
14 вересня 2006 року між ОСОБА_6 , який діє від імен ОСОБА_7 , з однієї сторони, ОСОБА_1 з другої сторони, та Смілянським центральним відділенням Черкаського головного регіонального управління ЗАТ КБ «ПриватБанк», з третьої сторони, укладено договір купівлі-продажу 2/3 частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд, який посвідчений приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г. В. та зареєстрований в реєстрі за № 6060.
Відповідно до розділу 1 вказаного договору, ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_1 купила 2/3 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці розташовані: жилий будинок під літ. «А, а, а1» - дерев'яні, розмір загальної площі - 48,1 кв. м., розмір житлової площі - 20,8 кв. м.; сарай під літ. «Б»; убиральня під літ. «В»; огорожа під № 1, 2.
Згідно розділу 2 зазначеного договору, продаж цих 2/3 частин жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд вчиняється за 97 115 грн, з яких покупцем сплачено 19 423 грн, до оформлення цього договору, а решту 77 692 грн зобов'язується виплатити продавцю протягом двох банківських днів з дня оформлення договору іпотеки. Банк зобов'язується видати покупцю на умовах кредитного договору кошти в розмірі 77 692 грн на протязі двох банківських днів з дня підписання договору Іпотеки вказаного будинку з надвірними спорудами, між покупцем та Банком.
Відповідно до розділу 3 зазначеного договору, право власності на вказані 2/3 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Згідно розділу 4 вказаного договору, протягом двох діб з моменту державної реєстрації цього договору в БТІ, але не пізніше п'яти робочих днів з моменту укладення цього договору, покупець і Банк зобов'язуються укласти між собою кредитний договір на суму 77 692 гривні, виконання якого буде забезпечено договором іпотеки, де предметом застави буде згадані 2/3 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд.
Відповідно до розділу 5 зазначеного договору, продавець дає згоду на заставу згаданих 2/3 частини будинку з відповідною частиною надвірних споруд в банківській установі для отримання кредиту (т. 1 а. с. 10).
Як вбачається зі спільних заяв ОСОБА_4 , яка діє від імені ОСОБА_8 , та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_7 , та ОСОБА_1 , які посвідчені приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г. В. 20 вересня 2006 року та зареєстровані в реєстрі за № 6449 та № 6448 відповідно, вони підтвердили, що між ними проведені повні розрахунки по договорам купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 9-зворот, 10-зворот).
14 вересня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СSS0GK50050096, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 надано кредиту у сумі 20 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та терміном дії до 13 вересня 2021 року (т. 1 а. с.11-12).
14 вересня 2006 року між ОСОБА_1 (іпотекодавець) та ПАТ КБ «ПриваБанк» (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г. В. та зареєстрований в реєстрі за № 6067.
Згідно п. 1 вказаного договору іпотеки, предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 7 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
Відповідно до п. 2 зазначеного договору іпотеки, за цим договором іпотеки забезпечується виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором від 14 вересня 2006 року № СSS0GK50050096, укладеним між Банком та заставодавцем, зокрема, по: поверненню кредиту, виданого у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 20 000,00 доларів США на строк з 14 вересня 2006 року по 13 вересня 2021 року включно; сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 відсотків за місяць у період сплати з 21 по 26 число кожного місяця.
Згідно п. 7 вказаного договору іпотеки, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, іпотекодавець надає в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На земельній ділянці знаходяться: жилий будинок під літ. «А, а, а1» - дерев'яні, розмір загальної площі - 48,1 кв.м., розмір житлової площі - 20,8 кв.м.; сарай під літ. «Б»; убиральня під літ. «В»; огорожа під № 1,2, та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 14 вересня 2006 року з ОСОБА_7 , посвідченого Таран Г. В., приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу від 14 вересня 2006 року та зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5263 та в Державному реєстрі правочинів від 14 вересня 2006 року за № 1526500 та підставі договору купівлі-продажу, укладеного 14 вересня 2006 року з ОСОБА_5 , посвідченого Таран Г. В., приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу від 14 вересня 2006 року та зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 5263 та в Державному реєстрі правочинів від 14 вересня 2006 року за № 1526500.
Відповідно до п. 18.8.1 та п. 18.8.2 зазначеного договору іпотеки, іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані; звернутися стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за кредитним договором у випадках: відмови іпотекодавця в переоформленні якого-небудь із договорів іпотеки, поруки, договорів страхування, згідно кредитного договору; якщо майнові права по ньому передані в заставу Банку; неотримання Банком протягом 20-и днів письмової відповіді іпотекодавця зі згодою сплачувати збільшений розмір процентної ставки (запропонований банком) відповідно до умов кредитного договору; порушення іпотекодавцем зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, у тому числі при порушенні цільового використання коштів; порушення іпотекодавцем зобов'язань по цьому договору, у тому числі при порушення порядку заміни предмета іпотеки; одержання Банком повідомлення від іпотекодавця про дострокове повернення вкладу (повністю або частково); порушення судом справи про визнання іпотекодавця недієздатним або обмежено дієздатним або кримінальної справи відносно іпотекодавця.
Згідно п. 24 вказаного договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п.п. 18.8.1, 18.8.2, 18.9 цього договору, відповідно до Закону України «Про іпотеку», на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в цьому договорі (т. 1 а. с.15-16).
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2015 року, яке набрало законної сили 28 липня 2015 року, у справі №703/1721/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 20 631,60 доларів США, що еквівалентно 476 383 грн 64 коп. та 3 654 грн судових витрат, а всього - 480 037 грн 64 коп. (т. 1 а. с. 11-12).
На підставі вказаного рішення суду, 20 жовтня 2015 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 703/1721/15-ц, 2/703/1721/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № СSS0GK50050096 у сумі 20631,60 доларів США, що еквівалентно 476 383 грн 64 коп. та 3 654 грн судових витрат, а всього - 4 80 037 грн 64 коп. (т. 1 а. с.13).
08 травня 2018 року головним державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Овдієнко К. А. розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа № 703/1721/15-ц, 2/703/758/15, виданого 20 жовтня 2015 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, внаслідок чого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56321777 (т 1 а. с. 14).
02 серпня 2018 року головним державним виконавцем Смілянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Овдієнко К. А. при примусовому виконанні виконавчого листа № 703/1721/15-ц, 2/703/758/15, виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, в межах виконавчого провадження № 56327177, винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою постановлено описати та накласти арешт на майно: будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 : жилий будинок під літ. «А, а, а1», розмір загальної площі - 48,1 кв. м., розмір житлової площі - 20,8 кв. м.; сарай під літ. «Б», убиральню під літ. «В», огорожу під № 1, 2, що належить ОСОБА_1 . На описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним - не псувати, не відчужувати.
У пунктів 5 вказаної постанови зазначено, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження». Опис та арешт майна проведено у відсутність позивача ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 17-18).
Як вбачається з висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна від 03 березня 2020 року, складеного оцінювачем ПП «АЖІО» Кононенко Т. В. на підставі постанови Смілянського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання від 26 лютого 2020 року, ринкова вартість будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлового будинку під літ. «А, а, а1», розмір загальної площі - 48,1 кв. м., розмір житлової площі - 20,8 кв. м.; сараю під літ. «Б», убиральні під літ. «В», огорожі під № 1, 2, станом на 26 лютого 2020 року становить 185 500 грн 00 коп. (т. 1 а. с. 19).
11 березня 2020 року за вихідним № 19.13-36/11918 начальником Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено на адресу Черкаської філії ДП «Сетам» заяву щодо реалізації арештованого майна, а саме будинку, реєстраційний номер 44392891, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , загальна площа 48,10 кв. м., розмір житлової площі 20,80 кв. м., шляхом проведення прилюдних торгів, у виконавчому провадженні № 56327177 (т. 1 а. с. 20-21).
Як вбачається з вищевказаної заявки, додатками до неї є: копія виконавчого документу; копія постанови про опис та арешт (коштів) майна боржника від 02 серпня 2018 року; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; звіт про проведення експертної оцінки; копія повідомлення сторін про визначення вартості об'єкта оцінки майна; копія технічної документації та правовстановлюючих документів; довідка про не оскарження дій державного виконавця та вартості майна; фотоматеріали в електронному вигляді направлені на електронну адресу (т. 1 а. с. 20-21).
25 березня 2020 року за вихідним № 19.13-36/14420 начальником Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено на адресу Черкаської філії ДП «Сетам» заяву щодо реалізації арештованого майна, а саме одноповерховий будинку, реєстраційний номер 44392891, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , загальна площа 48,10 кв. м., розмір житлової площі 20,80 кв. м., шляхом проведення прилюдних торгів, у виконавчому провадженні № 56327177 (т. 1 а. с. 46-48).
Як вбачається з вищевказаної заявки, додатками до неї є: копія виконавчого документу; копія постанови про опис та арешт (коштів) майна боржника від 02 серпня 2018 року; Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; звіт про проведення експертної оцінки; копія повідомлення сторін про визначення вартості об'єкта оцінки майна; копія технічної документації та правовстановлюючих документів; копія довідки Держгеокадастру; фотоматеріали в електронному вигляді направлені на електронну адресу; копія довідки Управління Державної Міграційної служби України; копія довідки Відділу державної реєстрації Смілянської міської ради (т. 1 а. с. 46-48).
На даній заявці наявна інформація щодо її отримання, а саме - 17 квітня 2020 року за вхідним № 243/41-0920 (т. 1 а. с. 46).
Листом № 2962/17-18-20 від 27 квітня 2020 року ДП «Сетам» повідомило, зокрема, ОСОБА_1 відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота - 417662; відомості про предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 48,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; день та час проведення електронних торгів - 21 травня 2020 року 09:00; початкова ціна продажу майна - 185 800 грн 00 коп. (т. 1 а. с. 49).
Як вбачається з копії газети «Черкаський край» від 29 квітня 2020 року (20314), в ній наявне оголошення ДП «Сетам» про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки, зокрема, житлового будинку з/п 48,1 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , дата торгів 21.05.2020 о 09 год. Лот № 417662 (т. 1 а. с. 50-51).
Крім того, листом за вихідним № 16 від 24 липня 2020 року ПП «Рекламне агентство «От и До» повідомило ДП «Сетам» про те, що у зв'язку з введенням карантинних заходів газета «От и До» з 01 квітня по 10 червня 2020 року не друкувалась. Реклама та оголошення розміщувалися в електронному вигляді на сайті оtido.ua, що було по телефону доведено до відома замовника від ДП «Сетам» (т. 1 а. с. 52).
30 червня 2020 року старшим державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Решетняком М. М. при примусовому виконання виконавчого провадження АСВП №56327177 з примусового виконання виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/1721/15-ц, 2/703/758/15 від 20 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у сумі 454 948 грн 32 коп., складено акт про проведені електронні торги з реалізації описаного і арештованого нерухомого майна, а саме: одноповерхового будинку АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 24).
Як вбачається з вищевказаного акту державного виконавця про проведені електронні торги, нерухоме майно реалізоване ДП «Сетам» шляхом проведення електронних торгів, що підтверджує протокол № 484819 від 22 травня 2020 року (лот № 417662), згідно якого реалізовано одноповерховий будинок АДРЕСА_3 . Стартова ціна становить 185 500 грн 00 коп. (без урахування ПДВ). Ціна продажу - 205 000 грн 00 коп. (без урахування ПДВ). Нерухоме майно придбане переможцем - ОСОБА_2 . Сума сплаченого гарантійного внеску - 9 725 грн 00 коп. Переможцем електронних торгів щодо реалізації нерухомого майна внесено наступні кошти: 194 750 грн 00 коп. без ПДВ, зарахованих на депозитний рахунок Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за наступними реквізитами: р/р UA248201720355239101000700271, код 36091333, банк одержувача ДКС України, як сплата за лот №417662. Додаткова винагорода організатору торгів у розмірі 975 грн 00 коп. на користь ДП «Сетам». Сума гарантійних внесків, зараховується до продажної вартості майна та визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на електронних торгах майна і залишається організатору торгів в рахунок оплати наданих ним послуг з реалізації цього майна. Акт видання на підставі протоколу прилюдних торгів № 484819 від 22 травня 2020 року, проведених ДП «Сетам» у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» та тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (т. 1 а. с. 24-25).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17 серпня 2020 року № 220522339, приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В., на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів за реєстраційним № 625, виданого 14 липня 2020 року цим же приватним нотаріусом, 14 липня 2020 року прийнято рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв. м., житловою площею 20,8 кв. м. (т. 1 а. с.27).
Як вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області 29 вересня 1998 року на ім'я позивача ОСОБА_1 , остання з 08 серпня 2003 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 6-7).
Як вбачається з довідки № 123096, виданої квартальним комітетом № 3 Смілянської міської ради 25 листопада 2020 року, відомості, в якій засвідчені підписами голови квартального комітету та секретаря квартального комітету, а також печатками вказаного квартального комітету та Смілянської міської ради, ОСОБА_1 , 1976 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , дійсно проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з 11 жовтня 2006 року до 05 квітня 2014 року (т. 1 а. с.96).
Відповідно до довідки № 123301, виданої квартальним комітетом № 16 Смілянської міської ради 11 січня 2021 року, відомості, в якій засвідчені підписами голови квартального комітету та секретаря квартального комітету, а також печатками вказаного квартального комітету та Смілянської міської ради, ОСОБА_1 , 1976 року народження, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , але не проживала за даною адресою з вересня 2006 року по квітень 2014 року ( т. 1 а. с. 108).
Згідно довідки № 130292, виданої квартальним комітетом № 3 Смілянської міської ради 29 квітня 2021 року, відомості, в якій засвідчені підписами голови квартального комітету та секретаря квартального комітету, а також печатками вказаного квартального комітету та Смілянської міської ради, ОСОБА_1 , 1976 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , дійсно проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 жовтня 2014 року до 25 червня 2020 року (т. 1 а. с. 163).
Відповідно до довідки № 123308, виданої квартальним комітетом № 16 Смілянської міської ради 30 квітня 2021 року, відомості, в якій засвідчені підписами голови квартального комітету та секретаря квартального комітету, а також печатками вказаного квартального комітету та Смілянської міської ради, ОСОБА_1 , 1976 року народження, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , але не проживала за даною адресою з жовтня 2014 року по червень 2020 року (т. 1 а.с.162).
Також, як вбачається з копій квитанцій на сплату послуги за спожитий газ та електричну енергію за період з 2009 року по 2015 рік включно, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалося споживання газу та електричної енергії та такі послуги сплачувалися. Споживачем зазначених послуг є ОСОБА_1 (т. 1 а. с.85-95).
Відповідно до листа № 299 від 21 лютого 2022 року Смілянської міської філії відокремленого структурного підрозділу «Черкаські районні енергетичні мережі» Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», у період часу з січня 2016 року по червень 2020 року електроенергія Смілянською філією ВСП «Черкаські електричні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго» до будинковолодіння АДРЕСА_1 , подавалася на підставі договору про користування електричною енергією № 0309063 від 26 липня 2012 року, укладеного з ОСОБА_1 , за винятком періоду з 10 по 11 лютого 2016 року та з 21 лютого 2017 року по червень 2020 року (і по теперішній час). Припинення електропостачання до вказаного будинковолодіння було зумовлене наявністю заборгованості споживача за надані послуги у розмірі 2202 грн 66 коп., яка виникла за період з 01 жовтня 2015 року по 01 лютого 2016 року.
Відключення здійснено на підставі акта технічної перевірки від 10 лютого 2016 року. 21 лютого 2017 року електропостачання до зазначеного будинковолодіння припинено на підставі акта технічної перевірки від цього ж числа у зв'язку з заборгованістю споживача за надані послуги у розмірі 1670 гривень 19 копійок. На сьогоднішній день договір про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , з новим власником ОСОБА_2 не укладався. Заяви ОСОБА_1 про відновлення електропостачання будинковолодіння АДРЕСА_1 у Смілянській міській філії відсутні, проте вони могли не зберегтися (т. 1 а. с. 221).
Як вбачається з Свідоцтва про право власності на житло, що видане Шевченківським відділком Одеської залізниці 19 листопада 1993 року, власником квартири АДРЕСА_5 , є ОСОБА_9 (т. 1 а. с. 100).
З Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 09 грудня 2020 року за № 236060852, право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 не зареєстроване (т. 1 а. с. 82).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
У відповідності до ч. 6 приведеної статті в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі не суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Згідно ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно положень ч. 1 та ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених ст. 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Главою 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої ст. 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стаття 44 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.
Положеннями ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».
Норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.
Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності - на об'єкти нерухомості.
Статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Оскільки ст. 575 ЦК України іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».
Згідно до ч. ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній станом на день реалізації нерухомого майна у даній справі), реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
При цьому, відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року №2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1301/29431, організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, організатор вносить до Системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною)) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується Системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).
За ч. 1 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», прилюдні торги проводяться в двомісячний строк з дня одержання організатором прилюдних торгів заявки державного виконавця на їх проведення.
Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Відповідно до п. 2 розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431, не пізніше не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронного аукціону Організатор письмово повідомляє іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час його проведення електронного аукціону та про початкову ціну продажу майна.
Згідно ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.
Відповідно до ч.1-3 ст. 47 Закону України «Про іпотеку», організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця, приватного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів організатор прилюдних торгів зобов'язаний подати державному виконавцю, приватному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення торгів.
Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійний платіж, та дати їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.
Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу або підписується приватним виконавцем, скріплюється його печаткою та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, який проводив прилюдні торги.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, результат проведення процедури прилюдних торгів є правочином.
Такий висновок узгоджується з нормами статей 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на біржах, конкурсах, аукціонах, публічних торгах та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
За змістом ч. 2 ст. 638 та ч.1 ст. 640 ЦК України, моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу та дії, спрямовані на передання такого майна у володіння покупця, що підтверджують відповідний протокол, акт про проведені прилюдні торги та державна реєстрація права власності за покупцем, а не свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення електронних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Сторона позивача під час судового розгляду стверджувала, що Смілянським міським відділом ДВС під час реалізації нерухомого майна не дотримано вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті», а саме не отримано згоди власника на реалізацію нерухомого майна та не дотримано всі необхідні вимоги, передбачені цим Законом, в зв'язку з чим реалізація нерухомого майна під час мораторію є протиправною.
Так, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (чинний на час виникнення спірним правовідносин), протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України « Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Згідно ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема, нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 263 ЦК України, поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання.
Отже, мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання.
Матеріали справи засвідчують те, що 14 вересня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СSS0GK50050096, в забезпечення виконання якого укладено довір іпотеки за яким ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №СSS0GK50050096 від 14 вересня 2006 року, заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 липня 2015 року, яке набрало законної сили 28 липня 2015 року, у справі № 703/1721/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за вказаним кредитним договором у сумі 20 631,60 доларів США, що еквівалентно 476 383 грн 64 коп. та 3654 грн судових витрат, а всього - 480 037 грн 64 коп.
20 жовтня 2015 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області видано виконавчий лист № 703/1721/15-ц, 2/703/1721/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № СSS0GK50050096 у сумі 20 631,60 доларів США, що еквівалентно 476 383 грн 64 коп. та 3654 грн судових витрат, а всього - 480 037 грн 64 коп. Боржником за вказаним виконавчим листом є ОСОБА_1
02 серпня 2018 року в межах виконавчого провадження № 56327177, винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника якою описано та накладено арешт на майно: будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 : жилий будинок під літ. «А, а, а1», розмір загальної площі - 48,1 кв. м., розмір житлової площі - 20,8 кв. м.; сарай під літ. «Б», убиральня під літ. «В», огорожа під № 1, 2, що належить ОСОБА_1 . На описане майно накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним - не псувати, не відчужувати.
Зазначена постанова державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 не містить передбачених ч. 5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» відомостей, а саме - кількості кімнат (приміщень) в будинку, їх площі та призначення, матеріалів стін, кількості поверхів, інформації про підсобні приміщення та споруди.
Водночас, приведена постанова державного виконавця про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 нею безпосередньо не оскаржувалася.
Станом на 26 лютого 2020 року, згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна від 03 березня 2020 року, складеного оцінювачем ПП «АЖІО» ОСОБА_3 вартість вищеописаного майна становить 185 500 грн 00 коп.
ОСОБА_1 , встановлена суб'єктом оціночної діяльності вартість зазначеного будинку з надвірними спорудами не оспорювалася.
11 березня 2020 року за вихідним № 19.13-36/11918 начальником Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено на адресу Черкаської філії ДП «Сетам» заяву щодо реалізації арештованого майна, з додатками до неї, що досліджувалися вище.
Докази отримання вказаної заявки ДП «Сетам» матеріали справи не містять та сторонами не надано.
25 березня 2020 року за вихідним №19.13-36/14420 начальником Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено на адресу Черкаської філії ДП «Сетам» заяву щодо реалізації арештованого майна, з додатками до неї.
На даній заявці наявна інформація щодо її отримання, а саме - 17 квітня 2020 року за вхідним № 243/41-0920.
Листом № 2962/17-18-20 від 27 квітня 2020 року ДП «Сетам» повідомило, зокрема, ОСОБА_1 про проведення електронних торгів наведеного вище предмету іпотеки.
При цьому, чинним законодавством України не передбачено направлення вищевказаного повідомлення саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Будь-яких доказів, які спростовують доводи представника відповідача ДП «Сетам» щодо направлення вищевказаного листа на адресу позивача ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
Місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідачем ДП «Сетам» належним чином виконані вимоги ч. 3 ст. 43 Закону України «Про іпотеку».
30 червня 2020 року старшим державним виконавцем Смілянського МВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Решетняком М. М. при примусовому виконання виконавчого провадження АСВП №56327177 з примусового виконання виконавчого листа Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/1721/15-ц, 2/703/758/15 від 20 жовтня 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у сумі 454 948 грн 32 коп., складено акт про проведені електронні торги з реалізації описаного і арештованого нерухомого майна, а саме: одноповерхового будинку АДРЕСА_3 .
Стартова ціна становила 185 500 грн 00 коп. (без урахування ПДВ). Ціна продажу - 205 000 грн 00 коп. (без урахування ПДВ). Нерухоме майно придбане переможцем - ОСОБА_2 . Сума сплаченого гарантійного внеску - 9 725 грн 00 коп. Переможцем електронних торгів щодо реалізації нерухомого майна внесено наступні кошти: 194 750,00 без ПДВ, зарахованих на депозитний рахунок Смілянського МВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Вищевказаний акт складений державним виконавцем з дотримання вимог ст. 47 Закону України «Про іпотеку».
Результат проведення процедури прилюдних торгів є правочином, що узгоджується з нормами статей 650, 655 та ч.4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на біржах, конкурсах, аукціонах, публічних торгах та визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.
Матеріали справи вказують на те, що кредит на забезпечення якого було передано іпотечне майно був отриманий ОСОБА_1 в іноземній валюті, при цьому, державний виконавець в ході проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56327177 та вирішуючи питання щодо можливості реалізації арештованого майна, а саме вищевказаного будинку, шляхом проведення електронних торгів зобов'язаний був врахувати положення п. 1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та отримати відомості щодо невикористання ОСОБА_1 вказаного нерухомого житлового майна як місця постійного її проживання, а в подальшому, з врахуванням встановлених обставин, вирішити питання щодо необхідності отримання від неї згоду на відчуження такого майна. Однак, державним виконавцем вищевказані дії не вчинені та були обмежені виключно отриманням відомостей щодо місця реєстрації позивача.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги в частині доведеності фактичного місця проживання позивача апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до частин 1, 2 та 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка регламентує визначення термінів, місце проживання це, зокрема, житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає.
У відповідності до ст. 4 приведеного Закону законодавство про свободу пересування та вільний вибір місця проживання складається з Конституції України, цього Закону, інших законів та міжнародних договорів України.
Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються норми міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Отже, ст. 29 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» містять фактично тотожне визначення терміну «місце проживання». В той же час, визначення терміну «постійне місце проживання» в діючому законодавстві відсуне (окрім судової практики). Також й відсутні будь-які часові критерії для визначення факту постійності.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.
Згідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги, що ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.
Наведене свідчить про те, що «реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження». Згідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): «реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла».
Отже, відмітка у паспорті про реєстрацію не має ніякого значення при вирішенні питання щодо постійного та фактичного проживання чи не проживання особи у певному місці, оскільки така реєстрація лише є процедурою внесення особою місця свого проживання, тобто є лише технічною процедурою обліку громадян.
Наявні у справі докази вказують на те, що ОСОБА_1 , з 08 серпня 2003 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Разом з тим, місцевий суд прийшов до вмотивованого висновку про те, що сам по собі факт реєстрації місця проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , не свідчить про її не проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та не перешкоджає цьому.
Матеріали справи містять довідки про періоди проживання та не проживання позивача у іпотечному майні, що досліджувалися вище та були подані позивачем та довідку подану скаржником, які є протирічливими за своїм змістом, хоча і видані, зокрема одним і тим же органом - Квартальним комітетом № 3 Смілянської міської ради, та підписані одним і тим же головою квартального комітету. При цьому довідка подана відповідачем ОСОБА_2 не містить підпису секретаря квартального комітету, про що зазначено в судовому рішенні.
Разом з тим матеріали справи не містять, зокрема відповідних актів про підтвердження даних фактів на підставі яких вони надавались (складених в присутності власника домоволодіння з паспортом та оригіналом документів, що підтверджують право власності на будинок, свідків, що засвідчують даний факт).
Водночас в суді першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які, будучи приведені до присяги та попереджені про кримінальну відповідальність, підтвердили факт проживання позивача в будинку АДРЕСА_1 у період з 2006 року по літо 2020 року.
Зі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Шевченківським відділком Одеської залізниці 19 листопада 1993 року, вбачається те, що власником квартири АДРЕСА_5 , в якій зокрема зареєстрована ОСОБА_1 , є ОСОБА_9 .
Натомість, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 09 грудня 2020 року за № 236060852, право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 не зареєстроване.
З огляду на вказане місцевий суд прийшов до ґрунтовного висновку про те, що стороною позивача доведено, а відповідачами не спростовано, використання ОСОБА_1 будинку АДРЕСА_1 як місця постійного проживання, в зв'язку з чим у державного виконавця були відсутні підстави для початку процедури реалізації арештованого майна, а саме вказаного будинку, без надання ОСОБА_1 згоди на відчуження цього майна.
В свою чергу доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, зокрема і в тій частині, що стороною відповідача не доведено належними та допустимими доказами факт непридатності будинку АДРЕСА_1 для проживання у період часу з 2006 року по 2020 рік.
В контексті наведеного, зважаючи, що під час реалізації нерухомого майна державним виконавцем не дотримано вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті», місцевий суд прийшов до вмотивованого висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним акту державного виконавця про проведення електронних торгів, щодо реалізації іпотечного майна наданого як забезпечення кредиту в іноземній валюті.
Інші доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14 вересня 2022 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: В. Г. Бородійчук
О. В. Карпенко