Справа № 638/13506/18 Номер провадження 22-ц/814/2676/22Головуючий у 1-й інстанції Шишкін О.В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
06 вересня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Судді-доповідача: Дряниці Ю.В.
Суддів: Пилипчук Л.І., Дорош А.І.
Секретар: Клименко Я.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною адвоката Ліпчанського Володимира Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Інспекція ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про знесення самочинного збудованого нерухомого майна, -
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Інспекція ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про знесення самочинного збудованого нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу від 30.08.2006 року. Квартира знаходиться на сьомому поверсі багатоквартирного житлового будинку.
У вересні 2017 року власником квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться на восьмому поверсі, були виконані незаконні будівельні роботи із змінення фасаду дому. А саме: збільшена площа балкону у кв. АДРЕСА_3 , шляхом винесення за периметр будинку приблизно на один метр вперед по плиті перекриття металевих зварних конструкцій і установка на них скління зі сторони фасаду, що виходить на АДРЕСА_4 .
27.11.2017 за даним фактом складено припис №106 від 27.11.2017 року про надання КП «Жилкомсервіс» дозвільних документів.
В травні 2018 року знову відбулися ремонтні роботи в тій самій квартирі, а саме на лоджії квартири АДРЕСА_2 .
30.05.2018 року власником квартири за один день були виконані будівельні роботи з розширення вже існуючої лоджії квартири. На цей раз суттєво збільшена площа лоджії у кв. АДРЕСА_2 , шляхом винесення за периметр будинку більше ніж на один метр вперед по плиті перекриття металевих зварних конструкцій і установка на них скління.
Позивач вважає, що ця лоджія є загрозою для нього та його родини, оскільки металева зварена конструкція є непомірно тяжкою для будови житлового будинку, та є загроза що дах лоджії не витримає такого навантаження і може впасти і потягнути невиправні наслідки. Також ця конструкція суттєво закриває вікна квартири, чим ускладнює потрапляння до квартири позивача сонячного світла, що також є порушенням права користування своєю власністю.
15 червня 2018 року позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю департаменту територіального контролю ХМР зі скаргою з метою з'ясувати законність таких самовільних будівництв, відповідність до норм чинного законодавства та у разі виявлення порушень зобов'язання знесення цих конструкцій у квартирі АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді, наданої КП «Жилкомсервіс» від 03.07.2018 року, власник квартири АДРЕСА_3 має дозвільні документи, а саме повідомлення про початок будівельних робіт від січня 2018 року та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від березня 2018 року.
Позивач звертає увагу суду, що дозвіл видано вже після фактичного збільшення балкону, та введення в експлуатацію, та до фактичного будування лоджії. Таким чином дані дозвільні документи не стосуються самочинно збудованих об'єктів, також це підтверджують данні про площу до та після фактичної реконструкції квартири, а також відсутність будь-яких даних щодо вбудованих- прибудованих приміщень в декларації про готовність до експлуатації об'єкта. Також Дозвільні документи були видані на реконструкцію без зміни зовнішніх геометричних розмірів у плані.
Позивач вважає, що власником квартири АДРЕСА_2 добудова лоджії та балкону виконана незаконно, що згідно п. 7 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У відповідь на адвокатський запит Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю повідомила, що встановити що саме було реконструйовано за об'єктом та чи наявні дозвільні документи саме на збільшення лоджії та балкону не вдалося, бо суб'єкт містобудування був відсутній.
Оскільки через зведену добудову (лоджії), позивач обмежений у вільному користуванні своєю квартирою, а також в квартиру майже не потрапляє денне світло, вважає, що дана добудова виконана з порушенням державних будівельних норм України, що наражає людей на небезпеку та порушує право позивача на користування особистим майном.
Позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудовані об'єкти (балкон та лоджію) за адресою: АДРЕСА_5 .
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Інспекція ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про знесення самочинного збудованого нерухомого майна відмовлено.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу через свого представника.
У поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог та дійшов помилкового висновку, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.
Звертає увагу суду, що місцевий суд не надав належної оцінки доказам, наданим позивачем. Клопотання представника позивача щодо призначення судом будівельно-технічної експертизи, хоча і було задоволено, проте на вимогу експерта щодо подачі додаткових матеріалів та призначення обстеження суд жодним чином не відреагував, у зв'язку з чим експертиза так і не була проведена.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.2,3 ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 30.08.2006 року (а.с. 13-15).
Згідно з технічним паспортному на квартиру від 08.07.2006, квартира знаходиться на сьомому поверсі багатоквартирного житлового будинку (а.с. 18-19).
ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 23.05.2017 року належить квартира АДРЕСА_2 (а.с. 88).
Згідно з Договором купівлі-продажу від 23.05.2017 року квартира АДРЕСА_2 , розташована на 8 поверсі, має загальну площу 84,6 кв.м., житлову площу 56,1 кв.м., складається з 4 кімнат, що також підтверджується технічним паспортом на квартиру від 14.06.1998 (а.с. 86-87).
У вересні 2017 року власником квартири АДРЕСА_2 , виконані будівельні роботи із змінення фасаду дому, а саме: збільшена площа балкону у кв. АДРЕСА_3 , шляхом винесення за периметр будинку приблизно на один метр вперед по плиті перекриття металевих зварних конструкцій і установка на них скління зі сторони фасаду, що виходить на АДРЕСА_4 .
30.05.2018 року власником квартири АДРЕСА_2 виконані будівельні роботи з розширення вже існуючої лоджії квартири. Збільшена площа лоджії у кв. АДРЕСА_2 , шляхом винесення за периметр будинку більше ніж на один метр вперед по плиті перекриття металевих зварних конструкцій і установка на них скління.
Згідно технічного висновку експерта «О состоянии строительных конструкций и возможности дальнейшей эксплуатации квартиры АДРЕСА_3 после ее реконструкции в жилом доме, расположенном по адресу: АДРЕСА_4 »», за результатами проведеного аналізу вимог нормативних документів чинних в галузі будівництва та враховуючи результати проведеного експертом візуального обстеження, відхилень від вимог нормативних документів стосовно фактично влаштованих конструкцій балкона, яким обладнано квартиру АДРЕСА_3 не виявлено.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд дійшов висновку про те, що перебудова балкону відповідача під час реконструкції квартири за адресою: квартири АДРЕСА_2 не належить до самочинного (самовільного) перепланування, оскільки роботи, а саме: посилення балконної плити; посилення конструкцій екрану для встановлення віконних блоків; утеплення екрану балкону виконані у відповідності до розробленого проекту на об'єкт «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » та дозвільної документації.
При цьому, суд виходив з того, що позивачем належними та допустими доказами не доведено ані погіршення стану його балкону, ані причинно-наслідкового зв'язку між перебудовою балкону відповідача за адресою: квартири АДРЕСА_2 та погіршенням технічного стану балкону за адресою: квартири АДРЕСА_1 . Доказів того, що виконані роботи по об'єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » призвели до порушень санітарно-технічних вимог і правил експлуатації самого будинку матеріали справи не містять.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно статті 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У пункті 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, визначено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 1.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила № 76), переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Пункт 1.4.4 Правил № 76 передбачає, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Згідно з пунктом 1.4.5 Правил № 76 для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.
Згідно з пунктом 1.4.6 Правил № 76 власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Отже з наведеного слідує, що будівництво (перебудова) балкону/лоджії може бути розпочато виключно після розроблення відповідної проектної документації, отримання погодження Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції та сусідів у будинку по АДРЕСА_4 .
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не спростовано твердження позивача щодо відсутності погодження проведення реконструкції балкону та лоджії у її квартирі з сусідами.
Згідно статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 382 ЦК України визначає, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до частини другої статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
У частині другій статті 386 ЦК України визначено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
З наданих позивачем відповідей Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради вбачається, що перевірка проведена не була, оскільки під час виходу на місце суб'єкт містобудування, що має відношення до даного об'єкту з відповідними підтверджуючими документами був відсутній, доступу до приміщення квартири не було. Враховуючи вказані обставини, встановити перелік робіт, які виконані при реконструкції квартири та за рахунок чого змінилась площа квартири не можливо.
Згідно з вимогами пунктів 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління.
Зазначеним пунктом визначено, що при проектуванні реконструкції житлових будинків допускається зміна їх фасадів, яка повинна мати системний характер, єдиний для всього будинку.
Отже, розширення балконів і лоджій у квартирах житлового будинку можлива тільки у складі проектних рішень реконструкції його фасаду в цілому, які повинні не порушувати зовнішній архітектурний вигляд будівлі.
Враховуючи наведене колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення реконструкції квартири відповідно до вимог чинного законодавства у галузі будівництва.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої серед інших поставлені питання зокрема: чи могла перебудова балкону відповідача спричинити погіршення технічного стану балкону позивача, чи могла така перебудова призвести до порушення санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, чи відповідає зазначена перебудова, що проведена під час реконструкції квартири АДРЕСА_3 вимогам будівельних норм та правил, а також вимогам ДБН, СНиП та законодавчим актам у галузі будівництва, а також чи могла перебудова балкону відповідача призвести до зменшення коефіцієнта попадання природного освітлення до квартири позивача.
Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса, для проведення експертизи експертам надано матеріали цивільної справи №638/13506/18.
На виконання вказаної ухвали суду Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса надано клопотання щодо надання додаткових документів, а саме:
-технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 ;
-проектної документації по об'єкту «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 » у повному обсязі, розробленої та узгодженої у встановленому законодавством порядку;
-дозвільної та проектної документації на розширення балкону та лоджії у квартирі АДРЕСА_2 ;
-виконавчої документації на реконструкцію квартири АДРЕСА_3 та розширення балкону і лоджії у вищезазначеній квартирі (акти на приховані роботи, журнал ведення робіт, акти здачі-приймання виконаних робіт;
-паспорти, сертифікати якості застосованих будівельних матеріалів.
А також, клопотання щодо забезпеченя можливості розкриття несучих конструкцій балкону і лоджії в місцях вказаних експертом, забезпечення доставки експертів та безперешкодного обстеження об'єкту дослідження.
Вказане клопотання експерта залишилось без реагування, у зв'язку з чим, 03.03.2020 року експертами направлено до суду повідомлення про неможливість надання висновку.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Оцінивши надані сторонами докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем належним чином доведено факти порушення його права, як співвласника майна багатоквартирного будинку при здійсненні реконструкції квартири АДРЕСА_2 .
Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідачем надано докази лише того, що в результаті проведеного експертом візуального обстеження, після здійсненої відповідачем реконструкції, подальша експлуатація квартири АДРЕСА_3 можлива та відповідає сучасним технічним та інженерним вимогам.
Доказів, що проведення такої реконструкції не призвело до порушує прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, а також проведення реконструкції відповідно до положень чинного законодавства в галузі будівництва, сторона відповідача не надала.
На вказані обставини місцевий суд уваги не звернув, та ухвалив рішення без належного встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи.
Отже, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.367, 374, п.п.3,4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Ліпчанського Володимира Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 грудня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Інспекція ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про знесення самочинного збудованого нерухомого майна - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудовані об'єкти (балкон та лоджію) за адресою: АДРЕСА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця
Судді : Л. І. Пилипчук
А.І. Дорош