Житомирський апеляційний суд
Справа №296/5001/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК України Доповідач ОСОБА_2
08 вересня 2022 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 17 серпня 2022 про відмову в задоволенні клопотання про накладання арешту на майно, -
встановила:
Згідно ухвали слідчого судді, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене підчас проведення обшуку житла 15.08.2022 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданого клопотання слідчим зазначив, що в провадженні слідчого відділу УСБ України в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до СРДР № 22022060000000140 від 22.07.2022, за ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що Згідно наявних матеріалів провадження, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець м. Новограда- Волинського Житомирської області, у червні-липні 2022 року, використовуючи особисту сторінку в соціальній мережі «Одноклассники», поширив у ній публікації, в яких, за попередніми даними, міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікація осіб, які її здійснювали. Такими своїми діями, вказаний громадянин розповсюдив зазначені матеріали для ознайомлення значному колу осіб.
15.08.2022 було проведено обшук житла ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, у результаті обшуку було вилучено системний блок марки «LogicPower».
15.08.2022 постановою слідчого вищезазначене майно визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Таким чином існує необхідність у накладенні арешту на речові докази з метою їх збереження.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 17.08.2022 року в задоволенні клопотання старшого слідчого-криміналіста слідчого відділу Управління СБУ в Житомирській області капітан юстиції ОСОБА_8 про арешт майна в кримінальному провадженні № 2202206000000140, погодженого прокурором відцілу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_9 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ст. 436-2 КК України відмовлено.
Рішення суду обгрунтовано тим, що як убачається з наданих суду матеріалів, підозру у кримінальному провадженні № 22022060000000140 від 22.07.2022, за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст. 436-2 КК України, нікому не оголошено.
За таких обставин, власник майна на даному етапі досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні бере участь у статусі третьої особи.
Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судці звернувся старший слідчий- криміналіст слідчого відділу Управління СБУ в Житомирській області капітан юстиції ОСОБА_8 , що суперечить вимогам ч. 2 ст. 64-2 КПК України, в якій чітко зазначено, що з даним клопотанням має право звертатися лише прокурор.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання від 15.08.2022 слідчого СВ УСБУ в Житомирській області, погодженого прокурором групи прокурорів Житомирської обласної прокуратури, про накладення арешту на системний блок марки «LogicPower». чорного кольору, вилучений 15.08.2022 під час обшуку житла ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного в рамках кримінального провадження № 22022060000000140 від 22.07.2022, з забороною володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном. Посилається на те, що ухвала є незаконною та необгрунтованою, підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що наведені судом підстави для відмови в накладенні арешту перешкоджають виконанню завдань кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Встановлено, що вказаний вилучений системний блок ОСОБА_7 для входу до зазначеної соціальної мережі та поширення у ній матеріалів, де може міститись виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України та глорифікація осіб, які її здійснювали, а тому він має суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні, та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто містить ознаки речового доказу. У зв'язку з цим, існує обгрунтована підстава у накладенні арешту на вилучене майно. 15.08.2022 року постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Разом з тим порядок накладення арешту на майно третіх осіб регулюється ч. 4 зазначеної статті і, виходячи з її положень, останні набувають свого правового статусу виключно у випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Окрім цього, відповідно до ст. 171 КПК України, яка визначає форму та зміст клопотання про арешт майна, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором. Таким чином, слідчий при погодженні відповідного клопотання прокурором є уповноваженою особою для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Прокурор під час апеляційного розгляду підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Власник майна ОСОБА_7 до апеляційного суду не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи подання слідчого, слідчий суддя прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешту на майно, обгрунтувавши зазначене рішення процесуальними моментами, а саме тим, що з зазначеним клопотанням про арешт майна має право звертатися лише прокурор.
Апеляційний суд не може погодитися з мотивами прийняття слідчим суддею рішення про відмову в задоволенні клопотання, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом з тим порядок накладення арешту на майно третіх осіб регулюється ч. 4 зазначеної статті і, виходячи з її положень, останні набувають свого правового статусу виключно у випадку накладення арешту на майно з метою забезпечення спеціальної конфіскації.
Окрім цього, відповідно до ст. 171 КПК України, яка визначає форму та зміст клопотання про арешт майна, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Таким чином, слідчий при погодженні відповідного клопотання прокурором є уповноваженою особою для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
Що стосується поданого слідчим клопотання про арешт майна, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При цьому відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено:
-підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
-перелік і види майна, що належить арештувати;
-документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
-розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання.
Згідно з ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватись та розпоряджатись певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку встановленому законом.
Згідно положення ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Речові докази повинні мати властивості належності та допустимості. Належність означає, що предмети які додаються до справи як речові докази є доказами, які підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність можливість чи неможливість використання інших доказів.
Як вбачається з матеріалів справи слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22022060000000140 від 22.07.2022, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні забезпечується групою прокурорів Житомирської обласної прокуратури.
Згідно наявних матеріалів провадження, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець м. Новограда-Волинського Житомирської області, у червні-липні 2022 року, використовуючи особисту сторінку в соціальній мережі «Одноклассники», поширив у ній публікації, в яких, за попередніми даними, міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, а також глорифікація осіб, які її здійснювали. Такими своїми діями, вказаний громадянин розповсюдив зазначені матеріали для ознайомлення значному колу осіб.
15.08.2022 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук житла ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено системний блок марки «LogicPower» чорного кольору.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що вказаний вилучений системний блок ОСОБА_7 для входу до зазначеної соціальної мережі та поширення у ній матеріалів, де може міститись виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України та глорифікація осіб, які її здійснювали, а тому він має суттєве значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто містить ознаки речового доказу. У зв'язку з цим, існує обгрунтована підстава у накладенні арешту на вилучене майно.
15.08.2022 постановою слідчого вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вказаним обставинами слідчий суддя не надав належної та обгрунтованої оцінки та дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні клопотання слідчого.
Враховуючи наведене, вбачаються підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 422 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17 серпня 2022 про відмову в задоволенні клопотання про накладання арешту на майно, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_10 задовольнити. Накласти арешт на системний блок марки «LogicPower» чорного кольору, вилучений 15.08.2022 під час обшуку житла ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , проведеного в рамках кримінального провадження № 22022060000000140 від 22.07.2022, з забороною користуватися, відчуджувати та розпоряджатися вказаним майном.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: