Справа № 163/898/22 Провадження №33/802/500/22 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Клок О. М.
14 вересня 2022 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та захисника Вдовиченка О.І. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , водій далекобійник на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 червня 2022 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягненим у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496, 20 гривень.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 22 червня 2022 року о 17 год. 46 хв. па 502 км автодороги М-07 керував автомобілем марки «МАН» н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Нe погоджуючись із постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує на порушення права па захист через позбавлення можливості його захисника взяти участь у даній справі та, не оспорюючи факт вживання алкогольних напоїв, заперечує керування транспортним засобом. Просить поновити строк апеляційного оскарження постанови судді, скасувати її, а провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду вважаю поважним.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Вдовиченка О.І., які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів, доходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи о обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.
Як убачається із змісту оскаржуваного судового рішення, в судовому засіданні 30 червня 2022 року ОСОБА_1 присутній не був: «На розгляд справи порушник не з'явився, хоча був обізнаний про дату та місце розгляду, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення при його складанні». При перевірці доводів апеляційної скарги з підстав порушення права останнього па захист із змісту складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення убачається про те, що «Гр-ну ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд справи відбудеться 30 червня 2022 року о 14 год. 00 хв. у Любомльському районному суді». В день його складання, ОСОБА_1 ознайомлено із змістом протоколу, про що він ствердив особистим підписом.
З урахуванням наведеного, а також того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням в справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно викопувати процесуальні обов'язки, вважаю, що судом першої інстанції вжито належних та достатніх процесуальних заходів для виклику ОСОБА_1 , який очевидно був обізнаний про наявність зазначеної щодо нього справи на розгляді у Любомльському суді. Відтак, підстави стверджувати про порушення його права на захист відсутні. Окрім того, оскаржуваної ним постанови, шляхом безпосередньої участі у розгляді справи у апеляційному суді.
Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у етапі алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак етапу алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результату такого огляду встановлено Інструкцією про порядок виявлення ознак етану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України. Міністерством охорони здоров'я України №1452/735 від 08 листопада 2015 року (далі Інструкція).
Відповідно до п. 2 Розділу І вищевказаної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вопи перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно із п. 6 розділу і Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими па місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я.
Так факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії АЛД № 058583 від 22 червня 2022 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; роздруківкою результату проведення тесту за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер Алкотест 6810» - 3, 38 % о, із яким ОСОБА_1 погодився; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що огляд проведений у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук із результатом огляду проба позитивна, його письмовим зобов'язанням до протоколу не керувати даним транспортним засобом протягом 24 годин.
Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери 211791 та автореєстратора 27113410 інспектора поліцейського, який значиться, як додаток до протоколу та в розумінні положенні, ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, стверджуються вищевказані обставини вчинення даного правопорушення. Із цього відео видно, що, при спілкуванні із поліцейським. ОСОБА_1 перебуває в салоні транспортного засобу в якості водія. Автомобіль в русі не перебуває, проте у нього ввімкнений двигун. На запитання інспектора, останній підтверджує факт вживання алкогольних напоїв, вказує, що пив горілку, а на його ж зауваження: «Нащо так багато пити і їхати», жодних заперечень з приводу факту керування транспортним засобом, не висловлює.
Аналіз викладеного, вказує на дотримання процедури проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 поліцейськими, на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Відтак, підстав для визнання результатів такого огляду недійсними, немає. Тоді як факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , хоча і заперечується першим у поданій ним апеляційній скарзі, проте об'єктивно підтверджується наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, які правильно оцінені судом.
Викладене у своїй сукупності, свідчить про правильність висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. І ст. 130 КУпАП, тоді як наведені ним доводи щодо заперечення факту керування транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв свого підтвердження, в ході їх перевірки апеляційним судом, не знайшли.
Враховуючи вищезазначене, доходжу висновку про законність оскаржуваної постанови судді від 30 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 за
ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсутність підстав для задоволення поданої ним апеляційної скарги, з наведених у ній мотивів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,
II О С Т А Н О В И В
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 30 червня 2022 року щодо нього - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя