Справа № 161/20211/20 Провадження №11-кп/802/728/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
15 вересня 2022 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференцзв'язку),
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2022 року про продовження строку тримання під вартою
В ході розгляду місцевим судом кримінального провадження №12020030000000421 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, прокурор у кримінальному провадженні подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня.2022 року клопотання прокурора задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 07 листопада 2022 року включно
Таке своє рішення місцевий суд мотивував тим, що ризики, існування яких було підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ст.177 КПК України, своєї актуальності не втратили та виправдовують подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. Просить змінити щодо нього запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання чи на цілодобовий домашній арешт. Вказує про наявність достатніх доказів, які підтверджують його невинуватість у кримінальному правопорушенні, яке йому інкримінується. Також посилається на недоведеність прокурором продовження існування ризиків, вказаних у його клопотанні.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, на розгляд даного кримінального провадження не з'явився, будь-яких клопотань чи заяв про причину неявки до суду не подав. Учасники кримінального провадження, які з'явилися в судове засідання не заперечували, щодо продовження розгляду справи у відсутності прокурора.
Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядкуст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
На думку апеляційного суду, місцевий суд відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового і сімейного стану ОСОБА_6 , міцності його соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Матеріалами провадження стверджується, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Посилання обвинуваченого щодо наявністі достатніх доказів, які підтверджують його невинуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, колегією суддів до уваги не береться, оскільки оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам буде зроблена судом за результатами судового розгляду кримінального провадження у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті.
Апеляційний суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку останнього може забезпечити і більш м'який запобіжний захід, зокрема, особисте зобов'язання чи домашній арешт, про що зазначає апелянт.
Наведені прокурором в клопотанні та в судовому засіданні суду підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.
З урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, хоча і має постійне місце проживання, цивільну дружину та малолітню дитину, однак не має законного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, апеляційний суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
За таких обставин суд обґрунтовано продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали і прийняття нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів, апеляційний суд не вбачає.
Доводи, які викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_6 в ході розгляду провадження не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, і не є підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування судового рішення, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись статями 376, 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2022 року щодо нього - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді