СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2119/22
ун. № 759/28893/21
16 вересня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключник А.С., за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням,
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.01.2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с. 50-51).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.05.2022 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 24.06.2022 року (а.с. 73).
У судові засідання 24.06.2022 року, 27.07.2022 року та 16.09.2022 року позивачі не з'явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як визначено у ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічне положення закріплено у п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, згідно якого, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз п.3 частини першої ст.257 ЦПК України та положень ст.223 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання. Тобто вказує на врахування судом поважності причин неявки позивача до суду та повідомлення про причини нявки. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив причин неявки, так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13.
Отже, оскільки позивачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи як 24.06.2022 року, 27.07.2022 року так і 16.09.2022 року, проте в судове засідання повторно не з'явились та не звертались до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 44, 223, 257, 260-261, 279, 353-355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення та встановлення порядку користування житловим приміщенням - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ключник А.С.