СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/11630/22
пр. № 2-о/759/1232/22
16 вересня 2022 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Бабич Н.Д.,
при секретарі Стеблецькому В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу у порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, -
Адвокат Корнієнко А.А. 13.09.2022 р. звернувся в інтересах ОСОБА_1 , з заявою до суду, в якій просить суд встановити факт смерті свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь, Донецька область, Україна.
В заяві зазначила, що її батько, старший навідник 1-ї обслуги міномета 1-го мінометного взводу мінометної батареї 2-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення «Азов» старшого солдата ОСОБА_2 , перебуваючи в м. Маріуполь, та безпосередньо здійснюючи заходи (приймаючи участь) оборони міста Маріуполь, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, та отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», неможливо.
Ухвалою від 15.09.2022 відкрито провадження у справі.
В судове засідання заявник та її представник не з'явилися, до суду подано заяву про розгляд справи без їх участі.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності заявника та заінтересованої особи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст.82 ЦПК України є обставина, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години З0 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України № 7168 від 15.03.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14.03.2022 р. на період з 26 березня 2022 р. ще на 30 днів (до 24 квітня включно).
Законом України № 7300 від 19.04.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18.04.2022 на період з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком ще на 30 діб (до 25 травня 2022 р.).
Законом України № 7389 від 18.05.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №141/2022 від 17.05.2022 на період з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком ще на 90 діб (до 23 серпня 2022 року включно).
Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 573/2022 від 12.08.2002 року на період з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком ще на 90 діб (до 23 листопада 2022 року включно).
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Щодо суб'єктного складу учасників справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Як визначено ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Враховуючи вище наведене суд вважає, що ОСОБА_1 , як дочка особи, щодо якої вирішується питання про встановлення юридичного факту (факту смерті), має право на звернення до суду з такою заявою.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь Донецької області. Факт смерті вказаної особи підтверджується Витягом з наказу № 93 від 15.04.2022 року, виданою командуванням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про становлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Підрозділом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (зі змінами) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
09.03.2022 року затверджено Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я, Офісу Генерального прокурора за № 177/450/46 про Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України.
Даним порядком передбачено, що за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов'язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов'язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування.
Огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.
Як вбачається з матеріалів справи подія загибелі ОСОБА_2 сталася під час виконання останнім бойового завдання в районі бойових дій, відтак ОСОБА_1 позбавлена можливості у визначеному законодавством порядку встановити та підтвердити юридичний факт смерті особи на території, де на даний час ведуться бойові дії.
Відповідно до Витягу з наказу № 93 від 15.04.2022 року, виданою командуванням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 15.04.2022 року
Суд приймає, як доказ смерті ОСОБА_2 Витяг з наказу № 93 від 15.04.2022 року.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Для заявника встановлення такого факту, що має юридичне значення, а саме факту смерті (загибелі) її батька, військовослужбовця ОСОБА_2 , є необхідним для отримання свідоцтва про смерть.
Виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному судочинству, суд за таких обставин вважає обґрунтованим твердження заявника про неможливість отримання на території, тимчасово непідконтрольній ЗСУ, де ведуться бойові дії, документів, що підтверджують факт смерті за формою, встановленою чинним законодавством України, на теперішній час з об'єктивних причин.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення (факту смерті) підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що військова агресія РФ проти України розпочалася 24.02.2022 року, наразі чинним законодавством України не встановлений порядок набрання рішенням у справах про встановлення факту смерті на території, на якій ведуться бойові дії законної сили, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України визначити, що рішення про встановлення факту смерті особи на території, де ведуться бойові дії, підлягає до негайного виконання.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 76-81, 89, 211, 247, 263-265, 293-294, 315-317, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті, - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ачинськ, Красноярського краю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь Донецької області, Україна, причина смерті: вогнепальне поранення несумісне з життям під час виконання бойових завдань.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Суддя Бабич Н.Д.