печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21392/22-ц
"07" вересня 2022 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Вовк С. В.,
при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В провадженні суду перебуває вказана справа.
Позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заява обґрунтовувалась тим, що зі сторони відповідача відсутні будь-які спроби компенсувати завдану ним шкоду. Більше того, він ухилявся від відповідальності, у тому числі й від адміністративної, не з'явився у судове засідання у справі № 757/3101/22 про притягнення до адміністративної відповідальності, у якій постановою Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2022 року відповідача визнано винним. На думку позивача, відповідач може вчинити фіктивні правочини щодо відчуження належного йому майна з метою приховування через усвідомлення ним можливості примусового стягнення майна та коштів у разі задоволення позову. У зв'язку з цим, існують обґрунтовані ризики відчуження рухомого та нерухомого майна відповідача, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову про стягнення з відповідача компенсації та завдасть шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз'яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, а невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що належать відповідачу в межах ціни позову у сумі 562 257, 78 грн впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання гіпотетичного рішення суду про задоволення вимог позову про відшкодування збитків в сумі 562 257, 78 грн.
Не підлягають задоволенню вимоги заяви в частині майна, що підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться в інших осіб, оскільки не відповідають ознакам співмірності та меті інституту забезпечення позову.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в межах суми позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Накласти в межах суми 562 257, 78 грн арешт на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що належать ОСОБА_2 .
В задоволенні іншої частини вимог заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали суду до виконання становить три роки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Суддя С. В. Вовк