Справа №:755/8764/22
Провадження №: 2-а/755/292/22
про залишення адміністративного позову без руху
"15" вересня 2022 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до капрала поліції другого батальйону третьої роти Управління патрульної поліції в місті Києві Цибулі Олега Валентиновича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до капрала поліції другого батальйону третьої роти Управління патрульної поліції в місті Києві Цибулі Олега Валентиновича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позов передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
За змістом пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог даної норми статті, позивачем не вказано у позові електронних адрес учасників справи, що унеможливлює повідомлення про розгляд даної справи, враховуючи строки, визначені статтею 286 КАС України.
Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI«Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 роз'яснила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно із частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VІ визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на
1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із частиною п'ятою статті 4 Закону № 3674-VІ у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»
у 2022 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2 480 гривень.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач оскаржує постанову про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП, отже позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Всупереч зазначеним нормам позивач ОСОБА_1 документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви чи документів, які підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону, не надала.
Крім того, відповідачем у даній справі позивач зазначає інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві капрала поліції Цибулю О.В.
З даного приводу суд зазначає таке.
За нормами статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті та інші.
Частиною другою статті 222 КУпАП встановлено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із частиною другою статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.
Таким чином, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17.
При цьому зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа. Вказані висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16 та від 17 червня 2020 у справі № 127/6881/17.
Виходячи з наведенного вище, слід дійти висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, позивачу ОСОБА_1 слід вказати у позові всіх належних учасників справи та зазначити електронні засоби зв'язку всіх учасників справи.
Також позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення до суду становить 496,00 грн, за такими реквізитами: рахунок № UA478999980313141206000026005, код банку отримувача № 899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871, або надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону за подання до суду вказаної вище позовної заяви.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України буде повернутий позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 132, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до капрала поліції другого батальйону третьої роти Управління патрульної поліції в місті Києві Цибулі Олега Валентиновича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом сплати судового збору та подання суду відповідного платіжного документа, а також подання позовної заяви із зазначенням належного відповідача та електронних засобів зв'язку всіх учасників справи.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова