Справа №:755/14738/21
Провадження №: 2/755/5178/22
"13" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Булгакової Є.І.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника відповідача про розподіл судових витрат у цивільній справі №755/14738/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця», про усунення перешкод у користуванні майном, -
03.08.2022 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця», про усунення перешкод у користуванні майном.
При цьому, в судовому засіданні у відповідності до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів у справі, представник відповідача заявив про те, що докази понесення відповідачем судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
05.08.2022 року через засоби поштового зв'язку представник відповідача подав до суду заяву про розподіл судових витрат, у якій зазначив, що відповідачкою були понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20670,00 грн. У зв'язку із цим представник просить вирішити питання розподілу зазначених судових витрат.
В судовому засіданні відповідачка підтримала вимоги заяви свого представника про розподіл судових витрат, просить заяву задовольнити і додатково пояснила суду, що двічі судове засідання у справі не відбулось за клопотанням сторони позивача, а все це кошти на послуги адвоката. Відповідачка переймалась через судовий процес та втратила здоров'я. Була вимушена втікати з роботи аби прийняти участь в судових засіданнях. Позов був простою нісенітницею та поданий як помста за рішення суду в іншій справі. За таких обставин позивачка просить повернути їй витрачені на адвоката кошти.
Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви та вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити або ж зменшити суму до стягнення, адже в порушення вимог ЦПК України сторона відповідача зі своїм відзивом на позовну заяву не подавала попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, що порушує принцип змагальності сторін, оскільки позбавляє сторону позивача можливості належним чином підготуватись до спростування таких витрат. Крім того, в порушення ч. 9 ст. 83 ЦПК України сторона відповідача не надсилала копію своєї заяви про розподіл судових витрат з додатками позивачу. Стороною позивача також порушено вимоги ч. 10 ст. 83 ЦПК України, адже заява надіслана засобами поштового зв'язку та без клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи. У детальному описі робіт (наданих послуг) зазначено «складання позовної заяви до суду», замість відзиву на позовну заяву, містяться посилання на договір про надання правової допомоги від 10.09.2020 року та прибутковий-касовий ордер №104, замість договору про надання правової допомоги від 21.09.2021 року та прибуткові-касові ордери №№1, 5. Відсутні зазначення вартості однієї години правової допомоги. У квитанціях до прибуткового-касового ордеру та акті виконаних робіт зазначений зовсім інший договір про надання правової допомоги від 21.09.2022 року. Квитанція №1 виписана 21.09.2022 року, при цьому заява про розподіл судових витрат подана до суду 05.08.2022 року. Таким чином, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу, тим самим не доведено їх наявність, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Крім того, представник позивача посилається на те, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю справи та відповідної роботи, її обсягом і часом витраченим на виконання робіт.
Суд, вивчивши заяву представника відповідача про розподіл судових витрат та додатки до неї, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається, що сторона відповідача разом зі своєю першою заявою по суті справи (відзивом на позовну заяву) не подавала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (Т. 1, а.с. 96-106).
Аналіз положень ст. 134 ЦПК України вказує на те, що неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом з першою заявою по суті справи не є безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
У такому випадку суд має дискреційні повноваження на прийняття рішення про відмову, повне або часткове задоволення заяви з урахуванням інших встановлених обставин.
При цьому, у цій справі судом встановлені інші обставини, які у сукупності з обставинами неподання стороною відповідача попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом з першою заявою по суті, вказують на необхідність відмови у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.
Заява про розподіл судових витрат не містить підтверджень надсилання (надання) доданих до заяви доказів понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу іншим учасникам справи (Т. 1, а.с. 204-212).
Натомість ч.ч. 9, 10 ст. 83 ЦПК України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.
Отже, за положеннями ч. 9 ст. 83 ЦПК України, суд не має права брати до уваги докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, що в свою чергу взагалі вказує на недоведеність понесення відповідачем судових витрат доказами.
Крім того, із матеріалів заяви про розподіл судових витрат вбачається, що договір про надання правової допомоги був укладений між відповідачкою та адвокатом 21.09.2021 року, натомість у таблиці детального опису робіт (наданих послуг) зазначено посилання на:
- складання позовної заяви до суду та оформлення пакету документів до суду на суму 6670,00 грн. (договір про надання правової допомоги від 10.09.2020 року, квитанція до прибутково-касового ордеру №104). При цьому, дата договору не відповідає вище вказаній даті договору про надання правової допомоги. У справі що розглянута, адвокат представляв відповідача, а відтак, з процесуальної точки зору, не міг складати позовну заяву, адже заявами сторони відповідача по суті справи є відзив на позовну заяву та заперечення. Квитанція до прибуткового-касового ордеру №104 в матеріалах заяви відсутня;
- участь в судовому засіданні (за кожне) 3500,00 грн. (договір про надання правової допомоги від 10.09.2020 року). При цьому, дата договору не відповідає вище вказаній даті договору про надання правової допомоги.
Подана 05.08.2022 року стороною відповідача квитанція до прибуткового касового ордеру №1 датована 21.09.2022 року, тобто більш пізньою датою ніж дата звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат, і містить посилання на договір від 21.09.2022 року, що не відповідає даті договору про надання правової допомоги - 21.09.2021 року.
Подана стороною відповідача квитанція до прибуткового касового ордеру №5 від 03.08.2022 року, містить посилання на договір від 21.09.2022 року, що не відповідає даті договору про надання правової допомоги - 21.09.2021 року.
У акті виконаних робіт від 05.08.2022 року зазначено, що на виконання договору про надання правової допомоги від 21.09.2022 року адвокатом Фумельовим І.А. були виконані наступні роботи:…… Вказана дата договору про надання правової допомоги не відповідає даті договору про надання правової допомоги - 21.09.2021 року.
Будь-яких питань щодо наявності описок у поданих до суду доказах та необхідності їх виправлення стороною відповідача в судовому засіданні не порушувалось.
Ураховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат за встановлених судом обставин: неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат разом із відзивом на позовну заяву; порушення порядку подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, що призводить до необхідності їх не врахування при вирішенні відповідної заяви представника відповідача, а відтак недоведеності заяви про розподіл судових витрат доказами; наявності у поданих доказах численних невідповідностей, які не усунуті.
На підставі викладеного, керуючись 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 259-261, 353-355, 452 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат у цивільній справі №755/14738/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця», про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складний 15.09.2022 року.
Суддя -