Справа №:755/7211/22
Провадження №: 2/755/5214/22
"14" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, заяву представника відповідача про розгляд у порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -
11.08.2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою суду від 19.08.2022 року відкрите провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Ухвалою суду від 08.09.2022 року заяву представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження повернуто заявнику.
13.09.2022 року представник відповідача повторно звернувся до суду з заявою із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у якій просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання такої заяви, поновити відповідний строк та постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Вимоги заяви мотивовано тим, що позивач у справі не виконав свого обов'язку з повернення позики, при цьому заявляє вимоги про визнання договору іпотеки припиненим, а тому відповідач має намір подати зустрічний позов про стягнення позичених грошових коштів. Вказана справа має істотне значення для відповідача з належного виконання позивачем боргового зобов'язання і лише якщо справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження буде забезпечено реалізацію процесуальних прав сторін та виконання принципів і завдань цивільного судочинства. Стосовно пропущеного процесуального строку на звернення до суду з відповідною заявою представник вказує, що попередня заява була подана у визначений законом строк та підписана електронним підписом, докази чого додаються до заяви, при цьому можливо канцелярією суду було приєднано до матеріалів справи не всі файли, що були направлені адвокатом з відповідною заявою.
Вивчивши заяву представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що стороні відповідача має бути поновлений строк для подання відповідної заяви, однак по суті заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду про відкриття провадження у справі відповідачу був встановлений 5-денний термін від дня отримання копії ухвали для звернення до суду з заявою із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Заява представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження надійшла до суду 13.09.2022 року, а копію ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідач отримав 03.09.2022 року.
Поряд із цим, судом встановлено, що попередня заява представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження була подана до суду у встановлений судом термін та повернута заявнику у зв'язку з відсутністю її підписання, зокрема за відсутності протоколу електронного цифрового підпису.
Натомість, дослідивши матеріали заяви представника відповідача судом встановлено, що попередня заява адвоката мала протокол електронного цифрового підпису, однак він не був переданий судді при вирішенні заяви представника, що є поважною причиною пропуску процесуального строку, а відтак відповідний строк підлягає поновленню у відповідності до положень ст. 127 ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 274 ЦПК України передбачено, що 1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. 2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. 3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. 4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Статтею 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження у справі, суд з огляду на положення ч. 2 ст. 274 ЦПК України та з урахуванням положень ч. 3 ст. 274 ЦПК України призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ні категорія та складність справи, ні обраний позивачем спосіб захисту, ні кількість учасників справи, ні обсяг та характер доказів у справі не вказували на необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Звичайно, що будь-яка судова справа має значення для її сторін, але це не є вирішальним для призначення розгляду справи у загальному порядку за відсутності інших належним підстав. Будь-якого суспільного інтересу, а тим більше значного, розгляд справи не становить, оскільки стосується приватно-правових відносин сторін.
Посилаючись на те, що відповідач має намір подати зустрічну позовну заяву, останній такої заяви разом з заявою із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не подав, тому вирішення питання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з вказаної підстави є передчасним та безпідставним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 127, 274, 277, 353-355 ЦПК України, суд, -
Поновити представнику відповідача процесуальний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Заяву представника відповідача про розгляд у порядку загального позовного провадження цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки припиненим та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Текст ухвали складений 14.09.2022 року.
Суддя -