Справа №:755/8687/22
Провадження №: 2-о/755/334/22
"13" вересня 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління кадрів Міністерства оборони України, -
08.09.2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління кадрів Міністерства оборони України.
За змістом прохальної частини заяви, заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме:
- встановити факт належності ОСОБА_1 Посвідчення серії НОМЕР_1 виданого начальником Головного управління кадрів Міністерства оборони України генерал-лейтенантом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військового квитка серії НОМЕР_2 від 28.05.1998 року, в яких було допущено помилку при написанні прізвища.
Ознайомившись зі змістом заяви та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за вказаною заявою слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У п. 12 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду вказано, що заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Ураховуючи викладене, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення слід відмовити, оскільки цивільний процесуальний закон не допускає можливості судового розгляду в окремому провадженні справ про встановлення факту належності військового квитка та інших документів, що посвідчують особу, до яких відноситься посвідчення, адже такі питання вирішуються органом, який видав відповідні документи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 259-261, 315, 353-355 ЦПК України, -
У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління кадрів Міністерства оборони України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 13.09.2022 року.
Суддя -