Справа № 752/4801/20
Провадження №: 1-кп/752/606/22
16 вересня 2022 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100010000780 від 30 січня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , котра народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Підріжжя Ковельського району Волинської області, громадянки України, з середньою освітою, вдови, працюючої продавцем продовольчих товарів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «АВІОН+», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05 вересня 2018 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (штраф сплачено);
вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 1 рік, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
установив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 29 січня 2020 року приблизно об 11 годині, перебуваючи у приміщенні гіпермаркету «Ашан» за адресою м. Київ, проспект Глушкова, 13-Б, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, взяла з полиць продажу м'ясних виробів товар - «Ошийок Б/К свинина», вагою 2,58 кг, вартістю 343,89 грн без ПДВ, та впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, поклала його до сумки, що мала при собі, після чого направилась до виходу з торгівельної зали гіпермаркету.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вчинення крадіжки, ОСОБА_3 з вищевказаним товаром, який знаходився у її сумці, пройшла магнітні турнікети, що розташовані на виході з торгівельної зали гіпермаркету «Ашан», та направилась до виходу з приміщення гіпермаркету.
Виконавши усі дії, які ОСОБА_3 вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме пройшовши з викраденим товаром повз магнітні турнікети, які розміщенні в кінці торгівельної зали, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_3 , оскільки вона була зупинена працівниками охорони гіпермаркету.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за крадіжку, вчинену повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Просив призначити покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік та на підставі ст. 71 КК України визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 3 місяці. Як на обставину, що пом'якшує покарання, послався на щире каяття обвинуваченої.
Захисник не заперечував проти доведеності винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Просив призначити обвинуваченій покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням з встановленням іспитового строку. Попередній вирок просив виконувати самостійно. Як на обставини, що пом'якшують покарання, послався на щире каяття обвинуваченої та вчинення кримінального правопорушення в період смерті чоловіка.
Обвинувачена підтримала позицію захисника. Повністю визнала свою вину, розкаялась у вчиненому, просила суворо не карати, зобов'язалась виправитись.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 повідомила, що 29 січня 2020 року у свій день народження зайшла до магазину «Ашан», не маючи при собі коштів. З метою вчинення крадіжки взяла з полиці м'ясо, яке поклала до своєї сумки. Усвідомлюючи, що має при собі неоплачений товар, пройшла повз турнікети касової зони, не розрахувавшись за викрадене, після чого була зупинена працівниками охорони магазину.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз'яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинувачену, дослідивши інформацію, що характеризує її особу, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно.
5.Мотиви зміни обвинувачення.
Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
7.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченої, котра раніше двічі притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення замахів на крадіжки, маючи незняту і непогашену судимість, у період іспитового строку за попереднім вироком вчинила нове кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце роботи, де позитивно характеризується. Повністю визнала свою провину, розкаялась у вчиненому, зобов'язалась виправитись.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі.
Таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.
З огляду на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинила у період іспитового строку за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року, яким їй призначено покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, остаточне покарання підлягає призначенню із застосуванням положень ст. 71 КК України за сукупністю вироків.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення вказане має розцінюватись як порушення умов ст. 75 КК України, а тому повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням в даному випадку є неприпустимим.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не пред'явлено.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року та визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Речові докази: компакт-диск з записами камер відеоспостереження в гіпермаркеті «Ашан» залишити в матеріалах кримінального провадження; «Ошийок Б/К свинина», вагою 2,58 кг, вартістю 343,89 грн без ПДВ, який передано під зберігальну розписку представнику ТОВ «Ашан України гіпермаркет» ОСОБА_6 , повернути ТОВ «Ашан України гіпермаркет».
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1