707/2122/22
2/707/775/22
про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2022 року суддя Черкаського районного суду Черкаської області Смоляр О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
15.09.2022 року позивач звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Право того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, на звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів встановлене також статтями 183, 184 СК України.
Отже за змістом наведених норм, право особи на отримання за рішенням суду аліментів на утримання дитини залежить від того, чи проживає дитина з такою особою.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що заявник просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому позивачем в обґрунтування своїх вимог не зазначено та не надано доказів, які б підтверджували, що син сторін проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.
Також позивач, в порушення вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За даних обставин, вимоги ЦПК України щодо пред'явлення позову не дотримано.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Позивачу слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого позивача та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить позивач, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов'язаних із безпосереднім розглядом справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху та запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернена позивачу.
Ознайомитись з повним текстом ухвали суду, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. А. Смоляр