Справа № 385/978/22
Провадження № 1-кп/385/94/22
15.09.2022 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон кримінальне провадження № 12022121120000128 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон Кіровоградської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
01 серпня 2022 року близько 04 години 50 хвилин ОСОБА_4 перебував по АДРЕСА_2 , а саме навпроти магазину «Файно Маркет», де виявив велосипед марки «Україна», сірого кольору, належний ОСОБА_5 . У цей час у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний умисел направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна.
Невідкладно реалізовуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_4 , під час дії правового режиму воєнного стану, введеного з 05.30 год. 24.02.2022 по 05.30 год. 23.08.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, та від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ), діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливого мотиву, переслідуючи мету особистого збагачення злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, підійшов до металевої конструкції, яка служить для паркування велосипедів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, належне ОСОБА_5 , а саме: велосипед марки «Україна», сірого кольору.
В подальшому ОСОБА_4 , одержавши можливість вільно розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викрадений велосипед перевіз до місця свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де тимчасово залишив на зберігання.
В результаті вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_5 завдано майнової шкоди, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, на загальну суму 850 гривень.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, детально розповів про мотиви та обставини його вчинення, просив призначити умовне покарання, вказавши, що щиро розкаюється та більше кримінальних правопорушень вчиняти не буде.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився надав суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, зазначив, що претензій до ОСОБА_4 не має, при призначенні покарання покликався на розсуд суду.
На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів у даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує роз'яснення п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015, де вказано, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п. 3 - визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 являється особою пенсійного віку, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який вчинив кримінальне правопорушення - тяжкий злочин, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви. Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують покарання, та відсутність обтяжуючих обставин. Крім того суд враховує позицію потерпілого, який вказав, що претензій до обвинуваченого не має, просив призначити покарання на розсуд суду.
При обранні покарання суд також враховує висновки досудової доповіді органу пробації щодо обвинуваченого, згідно якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, обвинувачений має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, середній рівень небезпеки для суспільства, виконання покарання можливе у громаді за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення обвинуваченого.
Підсумовуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції відповідної частини статті, що, на думку суду, має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи винного, який на час розгляду справи повністю визнав свою вину, а, отже, готовий нести кримінальну відповідальність, з урахуванням пом'якшуючих обставин у вигляді щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільного повного відшкодування збитків, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків, заподіяних кримінальним правопорушенням, а також з урахуванням позиції потерпілого, який претензій до обвинуваченого не має, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання й вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, визначених в ст.76 КК України.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні, цивільний позов по справі не заявлено, збитки відшкодовано на стадії досудового слідства.
Запобіжний захід, щодо ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 368, 371, 373, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речовий доказ - велосипед марки «Україна», сірого кольору, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили залишити йому як власнику.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя: ОСОБА_1
Дата документу 15.09.2022