Справа № 372/1896/22
Провадження № 2-1140/22
заочне
15 вересня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Висоцької Г.В.,
при секретарі Куник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
До Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинення оспорюваного виконавчого напису здійснено на підставі нотаріально не посвідченого правочину та за відсутності документів, які підтверджують розмір заборгованості.
Ухвалою судді від 21.07.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До судового засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у поданому до суду клопотанні представник позивача просив розглядати справу у його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у разі неявки в судове засідання інших учасників справи щодо винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся про день та час розгляду справи належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду поштовим відправленням. Про причину неявки суд не повідомив, заяв, клопотань та відзиву до суду не надіслав.
Третя особа у судове засідання не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що 13.02.2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №490024085.
За умовами кредитного договору позивач отримав від відповідача грошові кошти (кредит) на придбання автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 38890 дол. США.
Пунктом 1.1. кредитного договору передбачено, що позивач зобов'язаний повернути суму кредиту в термін до 13.02.2013 року.
Станом на 13.02.2013 року зобов'язання позивачем по поверненню коштів виконано не було.
Відповідач в якості стягнення заборгованості за кредитним договором отримав від позивача вказаний автомобіль, на придбання якого отримувались кредитні кошти.
Відповідач вчинив дії, спрямовані на примусове стягнення грошових коштів.
Так, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимирович 04.12.2020 року вчинено виконавчий напис № 5841 на користь АТ «Альфа Банк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла на підставі кредитного договору №490024085 від 13.02.2007 року. Загальна сума заборгованості складає 45727 дол. США 57 центів та 1500 грн.
На підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І.І. 21.12.2020 року відкрито провадження №63963589.
Звернувшись з даним позовом до суду позивач наголосив, що виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору №490024085 від 13.02.2007 року, який не посвідчено нотаріально. При цьому, відсутні жодні документи, які би підтверджували розмір боргу перед відповідачем
Відповідно частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про нотаріат" нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
За приписами статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Разом з тим, у виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості здійснюється за період з 01 вересня 2017 року по 01 вересня 2020 року, але не зазначено дати, коли у стягувача виникло право вимоги за кредитним договором, який визначений, як підстава для вчинення виконавчого напису.
При цьому, за змістом кредитного договору, на підставі якого виникло грошове зобов'язання, вбачається, що крайній термін погашення суми кредиту визначений 13.02.2013 року, що свідчить про перебіг трирічного строку, передбаченого ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.1., 3.2. пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
В підпункті 3.5. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
У пункті 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 щодо кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями визначено, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, а саме, зокрема:
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
“Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту:
“Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.”.
Суд зазначає, що визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 в редакції від 29.11.2001 для одержання виконавчого напису на підставі нотаріально посвідчених угод, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з пунктом 1 Переліку в редакції, чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису, щодо нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку) зазначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17.
Як вбачається з матеріалів справи, підписаний позивачем кредитний договір №490024085 від 13.02.2007 року нотаріально не посвідчений, у зв'язку з чим нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис на підставі вказаного правочину.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса здійснений виключно на підставі кредитного договору №490024085 від 13.02.2007 року, та жодних інших документів, які би надали суду можливість перевірити факт безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання, відповідачем нотаріусу не надавалося.
З огляду на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору №490024085 від 13.02.2007 року, який нотаріально не посвідчений, а також за відсутності підтверджуючих документів щодо наявності заборгованості, її розміру та ознак безспірності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання виконавчого напису № 5841 від 04.12.2020 року таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки пред'явлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, витраті зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до статті 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 76, 81, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №5841, вчинений 04 грудня 2020 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимирович.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа Банк»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Г.В.Висоцька