Справа № 367/2792/22
Провадження №2-а/367/194/2022
Іменем України
15 вересня 2022 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
у складі головуючого судді Одарюка М.П.,
за участю секретаря судових засідань Довгополої І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №367/2792/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВП №4 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області Куліша Сергія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
12 серпня 2022 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом та просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, від 07 серпня 2022 серія ЕАР № 5719665 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07 серпня 2022 року стосовно нього працівником поліції було незаконно винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП, оскільки номерний знак на його автомобілі не був перевернутий або закритий іншими предметами, не забруднений, в той час доби, що зазначений в постанові, а саме 09 годин 36 хвилин, вже не було необхідності підсвічувати номерний знак та його можна розгледіти з відстані 20 метрів. Крім того, інспектором порушено порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, оскільки позивачу не було роз'яснено його права та обов'язки як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що підтверджується відсутністю відповідного підпису позивача на постанові. Фактично відповідач позбавив позивача права на захист. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП, є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.
До початку судового засідання представник позивача подав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, відзив на позов суду не надсилав.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 07 серпня 2022 року стосовно позивача інспектором ВП №4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області було винесено постанову серія ЕАР № 5719665 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП, а саме за те, що 07 серпня 2022 року, о 09 годині 36 хвилин, керуючи автомобілем Аudi, державний номерний знак НОМЕР_1 , в селі Дмитрівка, вулиця т1012 Куба 1, рухався автомобілем, з номерним знаком не відомим на відстані 20 метрів та був не пристебнутий, чим порушив пункт 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 6 статті 121 КУпАП - керування транспортним засобом з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Позивач посилається на порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленого статтями 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, крім іншого, справи про адміністративні правопорушення за порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Разом з тим, у позовній заяві позивач вказує, що відповідач не надав можливості йому скористатися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтями 73, 74 КАС України визначено, що належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідженими у справі доказами достовірно встановлено факт складання відповідачем оскаржуваної постанови.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтям 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Проте, відповідачем жодним доказом не було доведено факт скоєння позивачем правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні статей 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 6 статті 121 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За наведених вище обставин у їх сукупності факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП є недоведеним.
Таким чином, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП не відповідає вимогам КУпАП, а тому є незаконною і підлягає скасуванню.
Беручи до уваги вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 121, статтями 251, 252, 268, 276, 278, 279, 283 Кодексу України про адміністративне правопорушення, Конституцією України, рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 та статтями 2, 6, 7, 72-77, 241, 246, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора ВП №4 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області Куліша Сергія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №5719665 від 07 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень 00 копійок, а провадження у справі закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області, код ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти в розмірі 496,20 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд Київської області (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Суддя М.П. Одарюк