Справа № 366/1455/22
Провадження № 3/366/1191/22
14 вересня 2022 року смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшли від відділення військової комендатури м. Ірпінь у смт. Іванків військової служби правопорядку Збройних Сил України Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення
14.09.2022 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії КИІ № 0453 від 13.09.2022 року:
13.09.2022 року близько 11 год. 30 хв., військовослужбовець ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, на території Київської області вжив алкогольні напої та виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (тест № 150 від 13.09.2022 року), військовослужбовець ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (проба позитивна 1,66 % проміле), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та щиро розкаявся. Також пояснив, що він до адміністративної відповідальності за подібні правопорушення раніше не притягувався. Внаслідок вчинення цього правопорушенням не було спричинено жодних негативних наслідків. Він вжив алкогольні напої через сильний нервовий стрес, а також для того, щоб послабити болі у спині, які виникають в ході виконання службових обов'язків та спричинені гниттям в давнішніх ранах. Просив на перший раз його пробачити. Також зазначив, що вдома, за місцем проживання знаходяться його батьки, які є інвалідами та перебувають на його фінансовому утриманні. Батьки через стан здоров'я перебувають в лежачому положенні. Звернув увагу судді, що накладення на нього адміністративного стягнення буде фінансово затратним та спричинить неможливість придбання ліків для підтримання нормального стану здоров'я як у нього, так і в його батьків, оскільки отримані ним за виконання службових обов'язків грошові кошти він відправляє додому родичам, які доглядають за батьками. Зобов'язався в судовому засіданні, що більше подібних правопорушень вчиняти не буде.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно приписів с. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
З урахуванням наявних у справі доказів, наданих в судовому засіданні пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також відсутність у справі відомостей, які б спростовували наданні ОСОБА_1 пояснення щодо життєвих обставин, які спричинили вчинення адміністративного правопорушення, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи судову практику ЄСПЛ, зокрема принципу справедливого розгляду справ про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП., а саме розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями в умовах особливого періоду.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії КИІ № 0453 від 13.09.2022 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.09.2022 року;
- роздруківкою приладу «Алконт-М» № 00224 від 13.09.2022 року.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , суддею визнано щире розкаяння винного.
Обставин, які обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Суддею встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень притягається вперше, є особою, яка в період дії в Україні воєнного стану виконує завдання щодо захисту державного суверенітету та недоторканості території України, ризикує власним життям і здоров'ям, усвідомлює небезпеку, яку становить рід виконуваних їм завдань, майже не має ніякого часу для відпочинку, що тягне за собою сильний стрес для нервової системи людини. Також суддя враховує, що правдивість наданих ОСОБА_1 пояснення в судовому засіданні не викликає сумнівів. Доказів, які б спростовували ці пояснення матеріали справи не містять. Негативні наслідки вчиненням цього адміністративного правопорушення відсутні.
З огляду на зазначене, суддя приходить до переконання, що накладення стягнення у цьому випадку буде несправедливим по відношенню ОСОБА_1 .
Суддя враховує зобов'язання ОСОБА_1 щодо недопущення в подальшому вчинення подібних адміністративних правопорушень. У разі повторного притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення подібного адміністративного правопорушення, зазначена обставина буде прийматись до уваги.
Разом з цим суддя, з точки зору закону вбачає в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, однак його наслідки в цьому випадку є малозначними.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 положень ст. 22 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 22, 172-20, 245, 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись відносно нього усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Суддя Н.П. Слободян