Ухвала
Іменем України
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 991/9129/20
провадження № 51-2687 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій, на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 червня 2022 року щодо ОСОБА_4 ,
встановив:
За вироком Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 211 Кримінального кодексу України (далі - КК), та виправдано у зв'язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 червня 2022 року вирок Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з вказаними судовими рішеннями.
Відповідно до вимог частини 2 статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Однак вказаних вимог кримінального процесуального закону прокурор не дотримався.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, прокурор фактично просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій та по суті посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того, зазначаючи у касаційній скарзі про порушення вимог статті 419 КПК, прокурор не конкретизує які доводи його апеляційної скарги визнано апеляційним судом необґрунтованими.
Таким чином, недодержання прокурором вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом першої та апеляційної інстанцій,на вирок Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 червня 2022 року щодо ОСОБА_4 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нимухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3