13 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 759/10365/20
провадження № 51-2703 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року,
встановив:
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 09 лютого 2022 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК)
та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на строк 1 місяць за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04 липня 2019 року, остаточно
ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки
1 місяць. Стягнуто процесуальні витрати. Вирішено долю речових доказів.
Не погодившись з указаним рішенням суду, перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 09 лютого 2022 року повернуто особі, яка її подала.
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що підстави для повернення його апеляційної скарги були відсутні, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо невідповідності поданої скарги вимогам п. 4 ч. 2 ст. 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додану до неї копію судового рішення, Верховний Суд дійшов такої думки.
Як убачається зі змісту доданої до касаційної скарги копії ухвали, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу прокурора зазначив, що, подаючи апеляційну скаргу, першим заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 вимог ст. 396 КПК дотримано не було, а тому ухвалою Київського апеляційного суду від 03 травня 2022 року апеляційну скаргу прокурора було залишено без руху зі встановленням п'ятиденного строку для виконання вимог ст. 396 КПК та усуненням вказаних в ухвалі недоліків.
Проте, після отримання апелянтом до виконання ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху, що підтверджується звітом про відправку електронної пошти, нової (уточненої) апеляційної скарги від останнього як у встановлений судом строк, так і пізніше на адресу суду не надійшло.
Прокурором у касаційній скарзі не зазначено доводів на спростування цього висновку апеляційного суду. Оскільки оскарження ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху кримінальним процесуальним законом
не передбачено, доводи прокурора про незгоду з цією ухвалою не є підставою
для скасування оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги.
Оскільки недоліки, вказані в ухвалі апеляційного суду від 03 травня 2022 року
про залишення апеляційної скарги прокурора без руху, останнім усунуті не були,
тому апеляційна скарга була повернута за правилами п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК,
що не позбавляє права на повторне звернення з дотриманням вимог статей глави 31 КПК. З таким рішенням погоджується і колегія суддів касаційної інстанції.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 370 КПК.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були
би безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення,
у касаційній скарзі не наведено.
Оскільки з наведених у касаційній скарзі прокурора мотивів убачається,
що підстав для задоволення скарги немає, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу
про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 червня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3