Ухвала
12 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 303/1176/17
провадження № 61-7383ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Ракошинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Ракошинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (далі - Ракошинська сільська рада), ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні решти вимог позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 04 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2017 року скасовано й ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д., Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач) від 13 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником - адвокатом Сабовим І. І., задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 04 грудня 2017 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , з належними до нього надвірними спорудами, відповідно до технічного паспорту, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року передана для розгляду колегії суддів: Гульку Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспенику Д. Д. (провадження № 61-7383ск22).
15 серпня 2022 року судді Верховного Суду: Гулько Б. І., Луспеник Д. Д. заявили про самовідвід у справі з тих підстав, що вони брали участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом ухвалено постанову від 13 травня 2020 року (провадження № 61-375св18), у якій висловлювалася правова позиція щодо вирішення спору.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2022 року заяву суддів Верховного Суду Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. про самовідвід задоволено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року у справі № 303/1176/17-ц передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 серпня 2022 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року визначено суддю-доповідача - Лідовця Р. А. та суддів, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.
22 серпня 2022 року судді Верховного Суду: Лідовець Р. А., Черняк Ю. В. заявили про самовідвід від розгляду справи з тих підстав, що вони брали участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом ухвалено постанову від 13 травня 2020 року (провадження № 61-375св18), у якій висловлювалася правова позиція щодо вирішення спору.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2022 року заяву суддів Верховного Суду Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. про самовідвід задоволено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року у справі № 303/1176/17-ц передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 серпня 2022 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 року визначено суддю-доповідача - Осіяна О. М. та суддів, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Сакара Н. Ю.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Разом з цим, при поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною першою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування необхідності скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а саме:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
При поданні касаційної скарги з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу зазначаються обґрунтування підстав для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд та/або порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Отже касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження.
У зв'язку із наведеним, заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.
Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 червня 2022 рокузалишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян