Ухвала
15 вересня 2022 року
місто Київ
справа № 754/17138/17
провадження № 61-19150ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 18 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Хрещатик» Славкіної М. А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Олена Володимирівна, Київська міська державна адміністрація, про поділ спільного майна подружжя та визначення порядку користування жилим приміщенням,
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 31, 575 відсотків зазначеної квартири.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 68,425 відсотків спірного нерухомого майна.
Встановлено порядок користування жилим приміщенням, виділено у користування Цацані Міріану кімнату, площею 12,2 кв. м; ОСОБА_1 - дві кімнати, площею 17,3 кв. м та 17,1 кв. м. Місця загального користування залишено у спільному користуванні співвласників.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про поділ рухомого майна подружжя відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року скасовано рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , а також рухоме майно: ліжко двоспальне з матрацом «Венето» - 1 шт., вартістю 6 880,00 грн; тумбу приліжкову - 2 шт., загальною вартістю 1 000,00 грн; шафу-купе «Стерх» бежеву - 1 шт., вартістю 8 500,00 грн; люстру - 1 шт., вартістю 1 800,00 грн; телевізор Samsung PS42C433A4WX - 1 шт., вартістю 7 400,00 грн; підставку під телевізор - 1 шт., вартістю 250,00 грн; ноутбук Toshiba - 1 шт., вартістю 2 900,00 грн; диван розкладний - 2 шт., загальною вартістю 3 760,00 грн; ліжко дитяче двоповерхове з двома матрацами - 1 шт., вартістю 5 500,00 грн; шафу-купе «Стерх» коричнева - 1 шт., вартістю 8 500,00 грн; стіл дитячий з тумбою - 2 шт., загальною вартістю 2 520,00 грн; крісло - 2 шт., загальною вартістю 620,00 грн; люстри - 2 шт., загальною вартістю 3 600,00 грн; телевізор PHILIPS 19РFL3403/10 - 1 шт., вартістю 1 600,00 грн; велотренажер Sportop - 1 шт., вартістю 5 500,00 грн; ноутбук Lenovo g580 - 1 шт., вартістю 4 700,00 грн.
Виділено в порядку поділу спільного майна подружжя у власність ОСОБА_2 : 1/2 частку спірної квартири, а також рухоме майно: ліжко двоспальне з матрацом «Венето» - 1 шт., вартістю 6 880,00 грн; тумбу приліжкову - 2 шт., загальною вартістю 1 000,00 грн; шафу-купе «Стерх» бежеву - 1 шт., вартістю 8 500,00 грн; люстру - 1 шт., вартістю 1 800,00 грн; телевізор Samsung PS42C433A4WX - 1 шт., вартістю 7 400,00 грн; підставку під телевізор - 1 шт., вартістю 250,00 грн; ноутбук Toshiba - 1 шт., вартістю 2 900,00 грн, а всього на загальну суму 28 730,00 грн.
Виділено у власність ОСОБА_1 : 1/2 частку спірної квартири, а також рухоме майно: диван розкладний - 2 шт., загальною вартістю 3 760,00 грн; ліжко дитяче двоповерхове з двома матрацами - 1 шт., вартістю 5 500,00 грн; шафу-купе «Стерх» коричневу - 1 шт., вартістю 8 500,00 грн; стіл дитячий з тумбою - 2 шт., загальною вартістю 2 520,00 грн; крісло - 2 шт., загальною вартістю 620,00 грн; люстри - 2 шт., загальною вартістю 3 600,00 грн; телевізор PHILIPS 19РFL3403/10 - 1 шт., вартістю 1 600,00 грн; велотренажер Sportop - 1 шт., вартістю 5 500,00 грн; ноутбук Lenovo g580 - 1 шт., вартістю 4 700,00 грн, а всього на загальну суму 36 300,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року, у якій вона просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху для подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, та касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження, відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 у новій редакції та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2022 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків, зазначено про необхідність надання доказів на підтвердження дати отримання нею копії оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції.
Копію зазначеної ухвали Верховного Суду, ОСОБА_1 отримала 20 травня 2022 року за вказаною нею в касаційній скарзі адресою для листування: АДРЕСА_2 , що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2022 року ОСОБА_1 повторно продовжено строку для усунення недоліків касаційної скарги для надання доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду, повний текст якої складено 20 жовтня 2021 року, яку як зазначила заявник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, вона отримала особисто 25 жовтня 2021 року.
Копію зазначеної ухвали направлено заявнику засобами поштового зв'язку на зазначені нею в касаційній скарзі адреси: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 .
Станом на 15 вересня 2022 року недоліки касаційної скарги не усунуто, відомості про вручення заявнику копії ухвали Верховного Суду від 08 липня 2022 року відсутні, від ОСОБА_1 не надходили заява про зміну її місця проживання та/або листування.
За правилами частин другої, третьої статті 390 та частини третьої статті 393 ЦПК України питання про поновлення строку на касаційне оскарження може бути вирішено судом лише за відповідним клопотанням (заявою) особи, яка звертається з касаційною скаргою та письмовими доказами, які підтверджують поважність причини пропуску цього процесуального строку.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
З січня 2022 року ОСОБА_3 не цікавилася поданою нею касаційною скаргою, після отримання нею копії ухвали суду від 11 лютого 2022 року, якою їй продовжено строк для усунення недоліків, ОСОБА_1 не виконала вказівку суду про надання доказів на підтвердження дати отримання нею копії оскаржуваної ухвали, що унеможливлює вирішення касаційним судом питання про поновлення їй строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Викладене дає підстави для висновку, що станом на 15 вересня 2022 року вимоги ухвал Верховного Суду від 11 лютого 2022 року та від 08 липня 2022 року ОСОБА_1 не виконано.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки ОСОБА_1 не усунула недоліки касаційної скарги у строк встановлений судом, подана нею касаційна скарга підлягає поверненню заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню заявника із скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Хрещатик» Славкіної М. А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Олена Володимирівна, Київська міська державна адміністрація, про поділ спільного майна подружжя та визначення порядку користування жилим приміщенням, вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик