Ухвала
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 305/75/17
провадження № 61-8477ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їхнім представником - адвокатом Стецяк Тетяною Іванівною, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2022 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради Закарпатської області, про визначення порядку користування нерухомим майном шляхом його розподілу та виділу в натурі часток майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності,
У січні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради Закарпатської області (далі - КП «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради Закарпатської області), про визначення порядку користування нерухомим майном шляхом його розподілу та виділу в натурі часток майна, що є у спільній частковій та спільній сумісній власності.
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
Розділено в натурі спарений житловий будинок - одноповерхову квартиру АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та господарськими будівлями загальною площею будинковолодіння 149,34 кв. м, з яких: по будівлі - 77,94 кв. м, основної - 58,18 кв. м, допоміжної - 19,76 кв. м; гараж з другим поверхом та добудовою - 71,4 кв. м, які розташовані за АДРЕСА_2 та належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в ідеальних частках по 1/2 кожній, виділивши у власність:
ОСОБА_1 :
- приміщення-кімнату Літера (1-а) - площею 22,38 кв. м;
- приміщення-прихожу Літера (2-в) - площею 8,14 кв. м;
- приміщення-кімнату Літера (3-с) - площею 14,24 кв. м;
- приміщення-кухню Літера (4-д) - площею 8,64 кв. м;
- приміщення-прихожу Літера (5-є) - площею 2,00 кв. м;
- приміщення-прихожу Літера (8) - площею 5,5 кв. м
- приміщення-туалет Літера (9) - площею 1,3 кв. м;
- приміщення-ванну Літера (4) - площею 12,50 кв. м, що становить загальну площу 74,52 (сімдесят чотири цілих п'ятдесят дві сотих) квадратних метрів, з яких 36,62 кв. м - основна площа, 37,7 кв. м - допоміжна.
Всього виділено ОСОБА_1 зазначених приміщень житлового та нежитлового призначення загальною площею 74,52 кв. м, відповідно до варіанту № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план-схема у додатках № 5, позначених червоним кольором).
Зобов'язано ОСОБА_1 власними силами та за власні кошти замурувати двері та зсунути перестінок, замурувати перестінки в туалеті (відповідно до креслення додатку № 5 висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року).
ОСОБА_3 :
- приміщення-кімнату Літера (1) - площею 18,26 кв. м;
- приміщення-кімнату Літера (2) - площею 22,84 кв. м;
- приміщення-кухню Літера (3) - площею 13,80 кв. м;
- приміщення-ванну Літера (6) - площею 2,49 кв. м;
- приміщення-прихожу Літера (5) - площею 3,47 кв. м;
- приміщення-прихожу-кімнату Літера (7) - площею 13,86 кв. м, що становить загальну площу 74,82 кв. м, з яких 41,1 кв. м - основна площа, 33,72 кв. м - допоміжна.
Всього виділено ОСОБА_3 зазначених приміщень житлової квартири загальною площею 74,82 кв. м, відповідно до варіанту № 1 висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план-схема у додатках № 5, позначених зеленим кольором).
Розділено в натурі земельну ділянку, яка належить до квартири АДРЕСА_3 , цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), виділивши у власність:
ОСОБА_1 земельну ділянку площею S-229,5 кв. м (відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план-схема варіант № 1 у додатках № 8, позначених червоним кольором).
ОСОБА_3 земельну ділянку площею S-229,5 кв. м (відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план-схема варіант № 1 у додатках № 8, позначених зеленим кольором).
Розділено в натурі нежитлове приміщення - кафе з надбудовою другого поверху за АДРЕСА_4 , виділивши у власність:
ОСОБА_1 як співвласнику 1/2 частки приміщення-торговий зал - площею 37,97 кв. м.
Всього виділено ОСОБА_1 зазначених нежитлових приміщень загальною площею 37,97 кв. м відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план розподілу в додатках № 7, позначених червоним кольором).
ОСОБА_3 як співвласнику 1/4 частки приміщення-офісне приміщення Літера (3) - площею 16,59 кв. м; приміщення-коридор, сходова клітка Літера (3-в) - площею 2,08 кв. м, що становить загальну площу 18,67 кв. м.
Всього виділено ОСОБА_3 зазначених нежитлових приміщень загальною площею 18,67 кв. м відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план розподілу в додатках № 7, позначених зеленим кольором).
ОСОБА_2 як співвласнику 1/4 частки приміщення-допоміжне приміщення Літера (2) - площею 17,48 кв. м; приміщення-санвузол Літера (3-а) - площею 1,49 кв. м, що становить загальну площу 18,97 кв. м.
Всього виділено ОСОБА_2 зазначених нежитлових приміщень загальною площею 18,97 кв. м відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 15 червня 2017 року (план розподілу в додатках № 7, позначених синім кольором).
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 20 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їхнім представником - адвокатом Стецяк Т. І., на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату Стецяк Т. І. судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 560 грн.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600 грн.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення неможливо встановити ціну позову (вартість спірного нерухомого майна) станом на день звернення до судуіз вимогою майнового характеру, заявники зобов'язані самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.
Положеннями абзацу першого частини сьомої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Отже, заявникам необхідно самостійно визначити та сплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимог майнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Проте у касаційній скарзі заявники не зазначили передбачені пунктом 3 частини другої статті 392 ЦПК України відомості про учасника справи - третю особу - КП «Бюро технічної інвентаризації» Рахівської районної ради Закарпатської області.
Також, у порушення пункту 2частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України позивачів.
Ураховуючи наведене, заявникам необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов'язковим зазначенням у ній всіх учасників справи та надати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка подана їхнім представником - адвокатом Стецяк Тетяною Іванівною, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 липня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець