Ухвала
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 682/2155/17
провадження № 61-8347ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця незаконною та зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила визнати бездіяльність державного виконавця Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Хмельницький) (далі - Славутського ВДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного МУМЮ) незаконною; зобов'язати державного виконавця донарахувати і стягнути з ОСОБА_2 заборгованість зі сплати аліментів із доходу за надання майна у лізинг у сумі 9 367,67 грн.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області
від 08 червня 2022 року в задоволенні скарги відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області
від 08 червня 2022 року залишено без змін.
У серпні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду суду першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судами встановлено, що у Славутському відділі ДВС на виконанні перебуває виконавчий лист № 682/2155/17, виданий Славутським міськрайонним судом 09 січня 2018 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) боржника щомісяця, починаючи з 09 серпня 2017 року, та на період навчання дочки, але не більше, як до досягнення нею 23 років.
Відповідно до відомостей з інформаційного фонду ДРФО ДПС України про суми виплачених доходів за 2019 рік - 4 квартал ОСОБА_2 отримав дохід від надання майна в лізинг 79 284372 грн (загальна сума 92 868,31 грн, з них утримано податку 13 583,59 грн). Державним виконавцем 06 квітня 2021 року нараховано заборгованість по аліментах із указаного доходу в сумі
2 716,71 грн. 29 листопада 2021 року державним виконавцем донараховано заборгованість по аліментах в сумі 13 140,23 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Згідно з частинами першою та третьою статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 146 від 26 лютого
2016 року «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів (далі - Перелік). Відповідно до пункту 1 цього Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;
7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;
11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;
17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку.
Вказаний Перелік, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, як підзаконний нормативно-правовий акт, не містить протиріч із СК України, який регулює питання утримання дитини батьками, у тому числі сплату аліментів.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 Переліку, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з інших видів заробітку, а саме: отримання доходу від надання майна в лізинг.
Отже, боржник сплатив заборгованість зі сплати аліментів у розмірі
15 856, 94 грн, з урахуванням отриманого доходу від надання майна в лізинг, яке є тим видом доходу, який враховується під час розрахунку та стягнення аліментів.
На підставі викладеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що дії державного виконавця були вчинені відповідно до вимог закону та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів проведено вірно.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову
у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оцінивши доводи касаційної скарги та мотиви судового рішення, яким вирішено питання про відмову у задоволенні скарги про визнання бездіяльності державного виконавця незаконною та зобов'язання вчинити дії відмовити, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції вищенаведених положень ЦПК України не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня
2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня
2022 року є необґрунтованою.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 червня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 серпня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця незаконною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович