Ухвала
09 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 304/1655/20
провадження № 61-8281ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), в якому просила стягнути з відповідача майнову шкоду в розмірі 18 381 грн та моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.
Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2021 року позов задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 9 195 грн та моральної шкоди 5 000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2021 року змінено в частині визначення майнової шкоди, шляхом зменшення її розміру до
8 760 грн. В решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У серпні 2022 року засобами поштового зв'язку ФОП ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2022 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідач реалізував своє право на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», «Шамоян проти Вірменії»).
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята
статті 19 ЦПК України).
Ціна позову в розглядуваній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року (2 481 грн х 100 = 248 100 грн).
Отже справа № 304/1655/20 є малозначною в силу закону.
Заявник вважала, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а крім того справа має для неї виняткове значення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги переважно зводяться до незгоди заявника із обставинами встановленими судами попередніх інстанцій та спрямовані на необхідність переоцінки доказів у справі.
Натомість, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідач не була позбавлена можливості доводити свої заперечення проти позову в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі; відповідачем реалізовано право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2022 року у цивільній справі № 304/1655/20.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта