15 вересня 2022 року
м. Київ
справа №160/21869/21
адміністративне провадження № К/990/23213/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Васильєвої І.А., Блажівської Н.Є.,
розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
10.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення надмірно сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 21015,00 грн та моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не подання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення ОСОБА_1 суми сплачених грошових зобов'язань з єдиного внеску за вимогою від 14.11.2018 №Ф-9732-50/67 у розмірі 15819,54 грн; зобов'язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ОСОБА_1 суми надмірно сплачених грошових зобов'язань за вимогою від 14.11.2018 №Ф-9732-50/67 у розмірі 15819,54 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог вмотивовані висновком судів, що в судовому процесі позивач не довів, що надмірно сплачена ним сума єдиного внеску склала 21015,01 грн, тоді як доказами у справі підтверджено, що за вимогою від 14.11.2018 №Ф-9732-50/67, яка скасована судом як протиправна, позивач сплатив єдиний внесок у розмірі 15819,54 грн. Так само суди визнали недоведеним позивачем спричинення йому відповідачем моральної шкоди в зазначеному розмірі.
24.08.2022 позивач на адресу Верховного Суду направив касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення в частині відмови в позові.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).
Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №160/21869/21 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач у касаційній скарзі не наводить доводів, що суд першої інстанції неправомірно (помилково) розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження. Колегією суддів, призначеною для вирішення питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , також не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи у спрощеному позовному провадженні.
Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС, позивачем не наведено.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко І.А. Васильєва Н.Є. Блажівська