15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 826/9368/18
касаційне провадження № К/9901/9999/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року (головуючий суддя - Аблов Є.В.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Губська Л.В.; судді - Карпушова О.В., Степанюк А.Г.)
у справі № 826/9368/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКТЕ ГРУП»
до Головного управління ДФС у м. Києві,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Публічне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гравікон»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКТЕ ГРУП» (далі - ТОВ «МАКТЕ ГРУП»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 березня 2018 року № 0011091404.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 04 грудня 2018 року адміністративний позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДФС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на фіктивний характер господарської операції з придбання платником асфальтозмішувальної установки ДС-16837 у Публічного акціонерного товариства «Кредмаш».
Верховний Суд ухвалою від 30 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві.
27 червня 2019 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
01 липня 2019 року від Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравікон» також надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять залишити її без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МАКТЕ ГРУП» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017 року, за результатами якої складено акт від 09 лютого 2018 року № 113/26-15-14-04-01/40728705.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість, який у подальшому прийняв участь у формуванні суми бюджетного відшкодування, при придбанні асфальтозмішувальної установки ДС-16837 в Публічного акціонерного товариства «Кредмаш» на підставі контракту від 22 вересня 2017 року № 17/054769 з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведеної поставки.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 березня 2018 року № 0011091404, згідно з яким зменшено суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, за листопад 2017 року в розмірі 3073500,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарська операція для визначення податкового кредиту має бути фактично здійсненою та підтвердженою належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність такої операції, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваної господарської операції, судові інстанції встановили, що вона є реальною та підтверджується долученими ТОВ «МАКТЕ ГРУП» до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарської операції та її учасників, підтверджують фактичність здійснення такої операції, а саме: специфікації; накладної на відвантаження та відпуск продукції; платіжних доручень; акта прийому-передачі; податкових накладних; оборотно-сальдової відомості.
На підставі договору зберігання від 30 листопада 2017 року № 17/3-хр/69 асфальтозмішувальну установку ДС-16837 зав. № 34 позивачем передано на зберігання Публічному акціонерному товариству «Кредмаш».
З метою проведення огляду (фактичної наявності) асфальтозмішувальної установки ДС-16837 зав. № 34 посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві здійснено виїзд до Публічного акціонерного товариства «Кредмаш», за адресою: м. Кременчук, пр-т Свободи, 4.
За наслідками здійсненого огляду встановлено, що асфальтозмішувальна установка ДС-16837 зав. № 34 складається з 92 частин. Утім, станом на 02 лютого 2018 року на зберіганні в Публічного акціонерного товариства «Кредмаш» фактично знаходилося 25 із 92 частин установки.
У зв'язку з цим, оскільки місцезнаходження інших 67 частин асфальтозмішувальної установки ДС-16837 невідоме, контролюючий орган дійшов висновку про неможливість ідентифікації оспорюваної операції та, як наслідок, про її фіктивний характер.
Проте, судовими інстанціями за наслідками представлених платником документів з'ясовано, що протягом грудня 2017 року - січня 2018 року асфальтозмішувальну установку ДС-16837 частково вивезено контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Гравікон», з яким укладено договір від 03 січня 2018 року № 03/01 здачі в оренду обладнання.
Вказаним договором передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гравікон» мало за власний рахунок забезпечити вивезення обладнання з території Публічного акціонерного товариства «Кредмаш» до місця постійної дислокації асфальтозмішувальної установки ДС-16837.
Крім того, подальше використання Товариством з обмеженою відповідальністю «Гравікон» у своїй господарській діяльності асфальтозмішувальної установки ДС-16837 підтверджується тим, що ним укладено з обслуговуючою організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстройекспорт», за погодженням з позивачем, договори на виконання фундаментних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо установки, а саме - договори підряду від 05 квітня 2018 року № 6 та від 05 квітня 2018 року № 7.
Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравікон» установка асфальтозмішувальна ДС-16837 фактично знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський р-н, смт Буди, вул. Шевченка, буд. 50.
Також про перебування у власності позивача асфальтозмішувальної установки ДС-16837 свідчить наявність у нього технічної документації на обладнання, а саме - свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки № 04/01461, дійсного до 05 червня 2019 року, та паспорта на асфальтозмішувальну установку ДС-16837.
Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення ТОВ «МАКТЕ ГРУП» розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагента, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи, судових рішень, вироків тощо, не наведено об'єктивних доводів щодо здійснення ТОВ «МАКТЕ ГРУП» розглядуваної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необ'єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем податкового кредиту, який у подальшому прийняв участь у формуванні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за здійсненою з Публічним акціонерним товариством «Кредмаш» господарською операцією ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДФС у м. Києві без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова