про повернення касаційної скарги
15 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 200/14371/21
адміністративне провадження № К/990/24340/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.
перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року (суддя Стойка В.В.) та
постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року (колегія у складі суддів Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г.)
у справі № 200/14371/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області), у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.09.2021 № 056290001370 про відмову у призначені пенсії;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області, ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 10.08.1995 до 25.03.1996, з 26.03.1996 до 05.09.1996, до загального страхового стажу періодів навчання з 06.09.1996 до 13.07.1997 та з 16.08.1997 до 01.02.1998, щодо відмови обчислити пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 187, виданої 28.11.2014 Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби України;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Донецькій області, ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 10.08.1995 до 25.03.1996, з 26.03.1996 до 05.09.1996; зарахувати до загального страхового стажу періоди навчання з 06.09.1996 до 13.07.1997 та з 16.08.1997 до 01.02.1998; обчислити пенсію на пільгових умовах згідно зі ст. 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 187, виданої 28.11.2014 Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби України; з 08.09.2021 призначити, нарахувати та виплатити пенсію на пільгових умовах із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 10.08.1995 до 25.03.1996, з 26.03.1996 до 05.09.1996 до загального страхового стажу періодів навчання з 06.09.1996 до 13.07.1997 та з 16.08.1997 до 01.02.1998, з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 187, виданої 28.11.2014 Оперативним воєнізованим гірничорятувальним загоном Державної воєнізованої гірничорятувальної служби України.
Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 07.02.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022, задовольнив частково позов:
- визнав протиправним та скасував рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 15.09.2021 № 056290001370 про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 згідно зі ст. 14 Закону № 1788-XII, ч. 3 ст.114 Закону № 1058-IV;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.08.1995 до 25.03.1996, з 26.03.1996 до 05.09.1996; зарахувати до загального страхового стажу періоди навчання з 06.09.1996 до 13.07.1997 та з 16.08.1997 до 01.02.1998.
- зобов'язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути питання про врахування сум заробітної плати за період з 01.01.2000 до 31.03.2002 при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.09.2021 № 1327;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно зі ст. 14 Закону № 1788-XII, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 10.08.1995 до 25.03.1996, з 26.03.1996 до 05.09.1996, до загального страхового стажу періодів навчання з 06.09.1996 до 13.07.1997 та з 16.08.1997 до 01.02.1998, з урахуванням висновків суду в частині врахування сум заробітної плати за період з 01.01.2000 до 31.03.2002 при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.09.2021 № 1327;
- зобов'язав ГУ ПФУ в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах зі ст. 14 Закону № 1788-XII, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV на підставі заяви про призначення пенсії від 08.09.2021 № 1327;
- в іншій частині позовних вимог відмовив.
07.09.2022 ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало до Верховного Суду через "Електронний суд" касаційну скаргу, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що за наявними документами страховий стаж позивача становить 48 років 4 місяці 29 днів, пільговий стаж 23 роки 1 місяць 25 днів. У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 13.04.1976 відсутні відомості про періоди роботи з 10.08.1995 до 25.03.1996, з 26.03.1996 до 05.09.1996, не містяться данні про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначені відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, у зв'язку з чим, підстав для зарахування цих періодів до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах немає. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. 48 Кодексу законів про працю України. Головне управління не розглядало архівну довідку від 16.07.2021 № Х-30/05-06 для призначення пенсії; позивач не надав до Пенсійного фонду довідку від 28.11.2014 № 187, немає підстав для зарахування до загального страхового стажу періоди навчання з 1995 до 1998 року.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги передбачені ст. 330 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
ГУ ПФУ в Хмельницькій області у касаційній скарзі цитує зміст ч. 4 ст. 328 КАС України, проте не вказує будь-якої із підстав, передбачених цією статтею КАС України, для касаційного оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022, та не наводить відповідного правового обґрунтування, як того вимагає абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України.
Суд зауважує, що у касаційній скарзі мають наводитися мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1, 2 ч. 4 ст. 328 КАС України має бути чітко вказано, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права (п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України) щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, за умови заявлення у касаційній скарзі також підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження судових рішень та належного правового обґрунтування унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Зважаючи на наведене, Суд вважає, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області слід повернути касаційну скаргу відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України.
Зазначене не позбавляє відповідача права на повторне звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою в межах розумних строків та при дотриманні вимог КАС України.
Керуючись ст. 328, 330, 332 КАС України, Суд,-
1. Повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 200/14371/21.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук