Справа № 344/6076/20
Провадження № 1-кп/344/436/22
15 вересня 2022 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
Ухвалою суду від 20 липня 2022 року щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продовжено запобіжні заходи у виді тримання під вартою із визначеним розміром застави до 18 вересня 2022 року включно та ОСОБА_9 , згідно ухвали апеляційного суду від 04.03.2022 року.
На даний час щодо обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суму застави у встановленому законом порядку внесено не було, а тому запобіжні заходи залишаються раніше обраними - тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з визначенням їм застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 не заперечила щодо поданого клопотання, просила зменшити визначений розмір застави.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_5 просила змінити запобіжний захід щодо її підзахисного на менш суворий, а саме - цілодобовий домашній арешт, оскільки, на даний час ризики передбачені ст. 177 КПК відсутні, так як потерпілі уже допитані. Крім цього, її підзахисний є інвалідом, не заперечує своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення, однак не погоджується із кваліфікуючою ознакою, а саме вчинення кримінального правопорушення організованою групою.
Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст.12 КК України, злочин, передбачений ч.5 ст.185 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за його вчинення передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років.
В ухвалі Івано-Франківського міського суду від 20.05.2020 року про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зазначено обставини, які послужили підставою для обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, з визначеним розміром застави, із врахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України. В подальшому ухвалами суду даний запобіжний захід неодноразово продовжувався, в тому числі переглядався апеляційними судами. Зокрема, згідно ухвали Апеляційного суду від 04 березня 2022 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 було обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 74 430 грн. та покладено на останнього обов'язки, які визначено в ухвалі Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2020 року, а отже, останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На даний час триває судовий розгляд даного кримінального провадження, вказані обставини не змінилися.
Вислухавши думку сторін з цього приводу, вивчивши матеріали кримінального провадження, в тому числі дані, що характеризують особи обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , викладені в обвинувальному акті, їх вік, стан здоров'я, майновий стан, відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, те, що вони є мешканцями іншої області, раніше неодноразово судимі за умисні корисливі злочини, а, зокрема, щодо ОСОБА_8 перебувають на розгляді кримінальні провадження у Приморському районному суді м.Одеси, а також Уманському міськрайонному суді Черкаської області, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Суд оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинувачених дані, те, що вони раніше неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності, а відтак при зміні запобіжних заходів вони можуть переховуватися від суду або вчинити нові злочини, чи впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в ході судового розгляду, оскільки їм відоме місце їх проживання, а це може значно ускладнити розгляд справи по суті.
Також, на переконання суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.
Окрім того суд вважає, що перебування під домашнім арештом по місцю проживання, не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.
Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинувачених ухилятись від суду і, незаконно впливати на учасників провадження.
Доводи захисту про відсутність ризиків, наявність постійного місця проживання у обвинувачених та стану їх здоров'я, самі по собі не дають достатніх підстав суду для застосування обвинуваченим інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки обвинувачених та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Суд враховує в сукупності всі наявні обставини даної справи і, зважає не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а враховує також необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення.
Таким чином, тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинувачених, зважаючи на суспільний інтерес, який привелює над принципом поваги до свободи особистості з метою забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме прав людини та основоположних свобод та здоров'я людини, яка визнається в Україні найвищою соціальною цінністю згідно до ст.3 Конституції України, а тому виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.
Окрім цього, при обранні щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжних заходів - тримання під вартою, судом було визначено розмір застави згідно ч.3 ст.183 КПК України, в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених КПК України, яку може бути внесено як обвинуваченими, так і іншою особою в будь-який момент під час розгляду кримінального провадження, а отже визначено альтернативний запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Підстав для зміни розміру застави ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на даний час немає.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжних заходів обвинуваченим, або обставин, які більше не виправдовують таке тримання обвинувачених під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.
А отже, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, із раніше визначеним розміром застави, слід продовжити, оскільки вони є співмірними і доцільними задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що судді ОСОБА_10 та ОСОБА_11 станом на даний час перебувають у відпустці, що унеможливлює подальший колегіальний розгляд вказаного провадження, в тому числі вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строк дії якого закінчується 18.09.2022 року.
В той же час, суд виходить з того, що відповідно до п.20-5 розділу 6 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392, п. 20-5 розділу 6 «Перехідні положення» КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжні заходи щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, з визначеним розміром застави відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду від 20 травня 2020 року, продовжити до 14 листопада 2022 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_12