Справа № 344/7666/22
Провадження № 1-кп/344/981/22
15 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, українця, громадянина України, тимчасово проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
ОСОБА_4 ухилився від призову за мобілізацією за наступних обставин.
Так, військовозобов'язаний ОСОБА_4 28 вересня 2017 року взятий на військовий облік військовозобов'язаних у Слов'янському ОМВК в Донецькій області із присвоєною йому після проходження альтернативної служби в період часу з 14 жовтня 1996 року по 14 жовтня 1998 року у м. Заравшан Республіка Узбекистан, військово-обліковою спеціальністю «974».
Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року, у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», дію якого продовжено, відповідно до Указів Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб), № 259/2022 від 18 квітня 2022 року (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб), № 341/2022 від 17 травня 2022 року (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб), у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України оголошено та проводиться загальна мобілізація.
У зв'язку із веденням активних бойових дій на території Донецької області ОСОБА_4 30 травня 2022 року приїхав до м. Івано-Франківськ, де того ж дня був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що тимчасово проживає на території м. Івано-Франківськ, а також взятий на військовий облік військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30 травня 2022 року № 77/22/4568 військовозобов'язаного ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби за віком і станом здоров'я. Військовозобов'язаному ОСОБА_4 у встановленому законом порядку 01 червня 2022 року вручено повістку про обов'язок з'явитися на 10год. 00хв. 02 червня 2022 року на призовну дільницю ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по АДРЕСА_2 , з метою його призову по мобілізації до Збройних Сил України і попереджено про притягнення до відповідальності за неявку у вказаний строк.
02 червня 2022 року ОСОБА_4 , прибувши в ІНФОРМАЦІЯ_5 , убувати до військової частини відмовився, заявивши, що відмовляється проходити військову службу у зв'язку із релігійними переконаннями. Того ж дня військовозобов'язаному ОСОБА_4 було роз'яснено положення Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та вручено другу повістку про обов'язок з'явитися на призовну дільницю ІНФОРМАЦІЯ_4 , що по АДРЕСА_2 , 06 червня 2022 року на 09год. 00хв. з метою його призову по мобілізації до Збройних Сил України.
Незважаючи на це ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним, а також придатним до військової служби і не маючи відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, а також відповідно до ст. 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» - права на альтернативну службу, та будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про необхідність прибуття у ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшого відправлення у команді № НОМЕР_2 для проходження військової служби у зв'язку з оголошенням мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України по мобілізації, без надання підтверджуючих документів, з метою ухилення від призову, убувати за мобілізацією в Збройні Сили України категорично відмовився, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України та ст. 65 Конституції України, Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про повну мобілізацію» та Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ухилившись в такий спосіб від призову за мобілізацією.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та беззастережно, підтвердив всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини та суду пояснив, що він переїхав на проживання з м. Слов'янськ до м. Івано-Франківськ, поселився в гуртожитку. 30 травня 2022 року він став на облік в ЦНАП, як внутрішньо переміщена особа, звідки його скерували у військкомат. В той же день він з'явився у військкомат, де одразу пройшов медкомісію. 01 червня 2022 року у військкоматі йому видали повістку на 02 червня 2022 року для відправки на службу. Він з'явився і пояснив юристу, що через релігійні переконання він не може проходити військову службу і брати в руки зброю, він може проходити лише альтернативну службу, яку раніше проходив в Узбекистані. Йому дали відстрочку для підтвердження даних обставин до понеділка. 06 червня 2022 року він з'явився у військкомат, де йому відмовити у направленні на проходження альтернативної служби і повідомили про необхідність відбуття до військової частини, на що він не погодився, відмовився. У зв'язку з цим працівники військкомату викликали поліцію. Також пояснив, що до жодних релігійних організацій він не належить, членом таких не є. У зв'язку з релігійними переконаннями вважає, що підстав каятися у вчиненому кримінальному правопорушенні в нього немає, готовий понести покарання відповідно до закону.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу винного; його вік; стан здоров'я; його майновий стан; він не працює; розлучений; на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання, є повне та беззастережне визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та те, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
Крім цього, з досудової доповіді про обвинуваченого вбачається середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, яка просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із встановленням іспитового строку 2 роки, обвинуваченого, який погоджується понести покарання за вчинене, та захисника, який просив застосувати ст. 75 КК України, а також враховуючи дані про особу винного, наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 на підставі ч. 1 ст. 69 КК України слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 336 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
В той же час достатніх правових підстав для застосування положень ст. 75 КК України, - судом не встановлено.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з часу, коли він буде фактично затриманим.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий-суддя Роман ХОРОСТІЛЬ