14 вересня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/7133/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про усунення недоліків позову ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди,
До Полтавського окружного адміністративного суду 23.08.2022 через підсистему "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), у якому позивач просив:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця від 12.08.2022 про закінчення виконавчого провадження №69079166;
стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2481,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 позовну заяву залишено без руху, оскільки при поданні позовної заяви через підсистему електронний суд позивач не вчинив дії щодо направлення електронного примірника позовної заяви з доданими до неї документами у кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" відповідача (за наявності такого), не надав доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи (відповідачу) копії позовної заяви із додатками (опис вкладення до цінного листа з відміткою календарного штемпеля пошти про направлення та фіскального чека пошти) або копію позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі - для надсилання відповідачу судом.
08.09.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про виконання ухвали суду від 29.08.2022, ознайомившись з якою суддя встановив, що подана заява містить висловлювання позивача, які свідчать про неповагу до суду.
Так, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 у справі №9901/34/19 зауважила, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
Суд враховує, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у вже згаданому вище рішенні, частина друга статті 45 КАС України не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.
Натомість, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України). А неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/21 звернула увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (Аналогічні висновки висловлені Великої Палатою Верховного Суду й у постановах від 13.03.2019 у справі №199/6713/14-ц, від 14.03.2019 у справі №9901/34/19, від 07.11.2019 у справі №9901/324/19.). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).
У той же час, за правилами частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 від 08.09.2022, поданої ним на виконання вимог ухвали суду від 29.08.2022 у цій справі, оскільки така заява містить висловлювання позивача, що свідчать про неповагу до суду.
Поряд з цим суддя враховує, що відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням наведеного, суддя вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 29.08.2022, на п'ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що вимоги до позовної заяви визначені статями 160, 161 КАС України; приписи частини першої статті 161 КАС України покладають на позивача - фізичну особу обов'язок надати до суду разом з позовом копію позовної заяви разом з доданими до неї документами для надсилання (вручення) відповідачу, а невиконання такого обов'язку у силу частини першої статті 169 КАС України є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 44, 45, 118, 121, 161, 166, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 від 08.09.2022, подану ним на виконання вимог ухвали суду від 29.08.2022 у цій справі, повернути ініціатору звернення.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 29.08.2022, на п'ять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Попередити позивача, що невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі - через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Кукоба