Справа № 420/14966/21
15 вересня 2022 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративною позовною ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул.Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною та скасування вимоги,-
19 серпня 2021 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2021 року №Ф-6208-53, винесену Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.08.2021 року справа №420/14966/21 розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалами суду:
- від 25.08.2021 року позовну заяву залишено без руху;
- від 31.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін;
- від 02.11.2021 року вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.11.2021 року.
17.09.2021 року позивач подав суду відзив на позов.
20.09.2021 року позивач подав суду відповідь на відзив.
04.11.2011 року ГУ ДПС в Одеській області подало суду письмові пояснення.
22.11.2021 року позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Підготовче засідання, призначене на 22.11.2021 року у зв'язку із неявкою сторін було відкладено на 06.12.2021 року.
Ухвалою суду від 06.12.2021 року замінено відповідача у справі Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166), відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, як правонаступника.
09.12.2021 року ГУ ДПС в Одеській області подало суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Підготовче засідання, призначене на 16.12.2021 року було перенесено на 18.01.2022 року у зв'язку із перебуванням судді М.М. Аракелян у відпустці; призначене на 18.02.2022 року - перенесене на 14.02.2022 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді.
10.02.2022 року позивач подав суду заяву, в який просив провести судове засідання за його відсутності.
Підготовче засідання, призначене на 14.02.2022 року не відбулось у зв'язку із карантинними обмеженнями відповідно до наказу голови суду від 31.01.2022 року та було перенесене на 01.03.2022 року.
Підготовче засідання, призначене на 01.03.2022 року не відбулось у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні.
05.08.2022 року у призначено судове засідання у справі на 13.09.2022 року.
У підготовче засідання, призначене на 13.09.2022 року сторони не з'явились, були повідомлені про час та місце проведення засідання; ГУ ДПС в Одеській області 13.09.2022 року подало клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі під час проведення підготовчого провадження у справі у порядку письмового провадження.
В обгрунтування клопотання відповідач зазначає, що в провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа №916/3488/19 про банкрутство ОСОБА_1 та справа за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги має розглядатись в межах справи про банкрутство згідно ст.7 Кодексу України з питань банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач у даній справі просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2021 року №Ф-6208-53, винесену Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У свою чергу, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта (інших суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 та від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17.
Пунктом 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), введеного в дію з 21.10.2019 року, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Так, відповідно до частини 1 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до частини 2 статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи.
Згідно з частиною 3 статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, статтею 7 КУзПБ, як процесуальним законом, змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів фізичних осіб - боржників щодо їх майна, які раніше розглядалися у цивільних судах, а також віднесено до господарської юрисдикції ряд інших спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника (юридичної чи фізичної особи), зокрема й тих, які виникають з кредиторами - контролюючими органами щодо сплати податків та зборів.
Спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18 (пункти 77, 81), Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 05.07.2019 у справі № 826/17147/18 (пункти 17, 18).
Отже, вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправною та вимоги про сплату боргу як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності щодо розгляду такого спору господарському суду (правовідносини є подібними до вищенаведених справ).
Ініціювання поза справою про банкрутство, у межах якої суд розглядає спори про розмір грошових вимог до боржника, ще однієї справи в суді іншої юрисдикції стосовно наявності (відсутності) податкового боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, є неефективним як для захисту прав кредитора, так і для захисту прав боржника. Одночасний розгляд в судах різної юрисдикції спорів, судові рішення у яких впливають на визначення розміру грошових вимог до боржника, може зумовлювати необхідність зупинення провадження у справі про банкрутство цього боржника, що прямо забороняє КУзПБ. Крім того, такий одночасний розгляд може ускладнити формування реєстру вимог кредиторів через необхідність перегляду за нововиявленими обставинами у справі про банкрутство відповідних судових рішень про результат розгляду спірних вимог кредитора. Саме тому процедура розгляду спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення є ефективним способом захисту прав боржника у спорі з уповноваженим державою органом щодо розміру спірної заборгованості такого органу та здійснюється у межах процедури банкрутства відповідного боржника.
Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, уже неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб'єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб'єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства. Такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №904/1693/19, від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справі № 289/718/18, від 19.06.2019 у справі № 289/718/18, від 19.06.2019 у справі №289/2210/17, а також у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19.
Таким чином, статтею 7 КУзПБ виокремлено категорію спорів, які розглядаються в межах справи про банкрутство господарським судом, а саме: майновий спір, стороною в якій є боржник, тобто не залежно від того, чи є боржник у справі про банкрутство позивачем або відповідачем у іншому майновому спорі.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 (905/1159/20) сформулювала правовий висновок, відповідно до якого вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство із визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду.
При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у пункті 41 вказаної постанови підкреслено, що спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника.
Подібність правовідносин в розглядуваній справі є очевидною, адже йдеться про оскарження вже узгодженого податкового зобов'язання.
З єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2020 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86999482) та справа наразі не закінчена розглядом.
Суд зазначає, що спір за позовом боржника про визнання протиправною та скасування податкової вимоги є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду у податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми.
У справі №420/14966/21, що розглядається, ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування вимоги, тобто вимоги носять майновий характер.
Дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов висновку, що заявлений у межах цієї справи спір стосується виконання позивачем податкових зобов'язань, а отже провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч.2 ст.238 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства господарським судом Одеської області в межах справи про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 №916/3488/19.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст.238, ст.ст. 180, 183, 239, 241-243, 248, 250, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі №420/14966/21 за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул.Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною та скасування вимоги.
Роз'яснити, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства господарським судом Одеської області в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 №916/3488/19.
Повторне звернення до адімінссуду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М.Аракелян
.