Справа № 420/9618/22
15 вересня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді з виплатою відповідного грошового забезпечення,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції у Одеській області від 08.07.2022 № 1213 о/с про призначення, з урахуванням інтересів служби, на нижчу посаду ніж та, на якій перебував підполковник поліції ОСОБА_1 оперуповноваженим зонального сектору № 2 відділу кримінальної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнивши з посади начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 цього Головного управління; поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з поновленням та виплатою йому всього передбаченого чинним законодавством грошового та речового забезпечення за встановленими нормами відповідно до його посади, спеціального звання та вислуги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у періоді з 18.08.1997 по 06.11.2015 він перебував на службі в органах внутрішніх справ у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області. 07.11.2015 позивача прийнято до служби до Головного управління Національної поліції України у Одеській області. З лютого 2021 року позивач займав посаду начальника сектору кримінальної поліції Одеського районного управління поліції № 2 відділення поліції № 2 Головного правління Національної поліції в Одеській області. За період служби в поліції до дисциплінарної відповідальності не притягувався. 08.07.202 Наказом № 1213 о/с, відповідно до ч. 6 ст.57 та абзацу 4 п.3 ч.1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача було призначено з урахуванням інтересів служби , на нижчу посаду ніж та, на якій перебував поліцейський. Підставою зазначено подання про призначення на посаду від 01 липня 2022 року та доповідна записка заступника начальника ГУНП в Одеській області - начальника кримінальної поліції полковника поліції О. Ганжи від 23.06.2022 № 2/1-1657. Позивач ознайомився з оскаржуваним наказом 09.07.2022 та вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки жодних підстав для призначення позивача на нижчу посаду, ніж та, на якій перебував - не було. Відповідач посилається на абзац 4 пункт 3 частина 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» тобто за ініціативою поліцейського, однак ініціативи поліцейського, щодо призначення на нижчу посаду не було. Жодних підтверджень допущення позивачем порушень вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативноправових актів, які регламентують діяльність поліції немає. Можливо прийти до висновку, що спірний наказ в частині звільнення з посади та призначення позивача на нижчу посаду ніж та, на якій перебував поліцейський є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 28.07.22 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 18.08.22 Головному управлінню Національної поліції в Одеській області продовжено строк для надання відзиву на адміністративний позов на п'ятнадцять днів з дня отримання даної ухвали.
02.09.22 до суду від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що заступником начальника ГУНП - начальником кримінальної поліції ОСОБА_2 подано доповідну записку на ім'я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , в якій зазначено, що на протязі 2022 року під час проведення оперативних нарад керівництва кримінальної поліції ГУНП в Одеській області за підсумками оперативно-службової діяльності неодноразово були встановлені негативні результати в організації роботи по розкриттю злочинів у відділенні поліції № 2 ОРУП № 2 (Усатове). З серпня 2020 року посаду начальника сектору кримінальної поліції ВгП № 2 ОРУП № 2 обіймає підполковник поліції ОСОБА_1 . Для усунення виявлених недоліків керівнику оперативного підрозділу - начальнику СКП ВнП № 2 ОРУП №2 підполковнику поліції Поповичу Д.Л. за результатами оперативної наради по підсумкам 4 місяців роботи були поставлені завдання та встановлено термін по їх виконанню, однак виконання вказівок керівництва кримінальної поліції ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 проігнорував. Аналіз оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної поліції області за 5 місяців поточного року свідчить про неналежну організацію роботи підпорядкованого підрозділу з боку ОСОБА_1 та відсутність його дійового контролю за діями підлеглих. Зазначені прогалини в організації службової діяльності підпорядкованого підрозділу призвели до значних порушень, що виразилися у неналежному виконанні службових обов'язків. Це стало можливим внаслідок відсутності у ОСОБА_1 належного досвіду роботи. Незважаючи на це, ОСОБА_1 має значний досвід роботи в підрозділах боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів. Відповідно до положень статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» для визначення відповідності посаді має бути проведено атестування, однак згідно із Законом України «Про внесення змін до законів України» «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», яким внесені зміни в статтю 57 та доповнено частиною 6, під час дії воєнного стану атестування поліцейських не проводиться. Рішення щодо переміщення поліцейських здійснюється відповідними керівниками з урахуванням інтересів служби. На виконання зазначеної доповідної записки було підготовлено подання з урахуванням ч.6 ст. 57 та абзацу четвертого пункту 3 частині 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП в Одеській області № 1213 о/с від 08.07.2022 року з урахуванням інтересів служби, на нижчу посаду ніж та, на якій перебував поліцейський, підполковника поліції ОСОБА_1 призначено оперуповноваженим зонального сектору № 2 відділу кримінальної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області. Згідно наказу ГУНП в Одеській області № 1213 о/с від 08.07.2022 року для більш ефективної служби виходячи з інтересів служби підполковника поліції ОСОБА_1 призначено оперуповноваженим зонального сектору № 2 відділу кримінальної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області шляхом звільнення з посади начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції №2 цього ж управління. Тобто позивача не позбавлено спеціального звання та не понижено у спеціальному званні, а лише переміщено на нижчу посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. враховуючи вищевикладене, Головним управлінням було видано наказ ГУНП в Одеській області № 1213 о/с від 08.07.2022 на законних підставах, керуючись нормами чинного законодавства, жодним чином не порушуючи прав та законних інтересів ОСОБА_1 .
06.09.22 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої стороні позивача незрозуміло, ким були встановлені негативні результати в організації роботи на протязі 2022 року під час оперативних нарад керівництва кримінальної поліції ГУНП в Одеській області, адже жодних документів щодо цього надано не було. Крім того, жодного підтвердження того, що позивачу були поставлені завдання та встановлено термін по їх виконанню немає, як і не надано документи на підтвердження статистики стосовно падіння кількості розкритих злочинів і яка статистика по області. Також невідомо, чи кожні 4 місяці звільняють керівників сектору кримінальної поліції, якщо отримано найменший в області відсоток розкриття злочинів та чим це передбачено та з якими обставинами пов'язано. Посаду начальника сектора кримінальної поліції позивач обіймав з серпня 2020 року, тобто майже два роки. ОСОБА_1 сумлінно виконував свої посадові обов'язки, жодних дисциплінарних стягнень у відношенні нього не було і займаній посаді відповідав. В поданні (без дати) про призначення на посаду оперуповноваженого зонального сектору №2 відділу кримінальної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП України в Одеській області вказано, що ОСОБА_1 не має авторитету в колективі. Жодних доказів того, що на дії чи бездіяльність ОСОБА_4 надійшли скарги чи зауваження від зацікавлених осіб немає. Крім того, на адресу відповідача направлявся адвокатський запит стосовно інформації, які саме за 4 місяці були поставлені завдання та встановлені терміни по їх виконанню підполковнику поліції ОСОБА_5 та прохання надати копії протоколів оперативних нарад, де був присутній на цих нарадах ОСОБА_6 з 24.02.2022 року до 08.07.2022 року. На адвокатський запит було надано два витяги з протоколу, а саме: № 2/159 від 16 травня 2022 року та № 2/207 від 27 червня 2022 року. Протоколи не містять інформації хто був присутній на даних засіданнях, скільки осіб. Відповідно до графіків несення служби позивач знаходився весь час на блокпостах. Тобто на дані наради запрошений не був. 15.05.2022 року знаходився на Блок посту № 3 (с. Нерубайське, біля заводу «Орловка») з 20 год.00 хв. до 08 год.00 хв. 16.05.2022 року (дата виправлена) знаходився на Блок посту № 3 Орловка, в день , коли нібито проводилась нарада при керівництві. 27.06.2022 року позивач знаходився на Блок посту № 2 (Автодорога «Одеса-Іванівка», поворот в с. Набережне) відповідно до затвердженого графіка несення служби, тобто знов таки в день, коли нібито проводилась нарада. Крім того, в порушення Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України затвердженої Наказом МВС України від 23.08.2012 № 747 та Постанови КМУ від 17 січня 2018 р. № 55 відсутня інформація запрошених осіб, відсутній секретар, хто фіксував хід обговорення питань. В доповідній записці (без дати) вказано, що за результатами наради були поставлені завдання та встановлено термін по їх виконанню. Але дані витяги з протоколу такої інформації не містять. Із введенням Указом Президента країни від 24 лютого 2022 року № 64 воєнного стану в Україні, та «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69 позивач ніс службу та залучався до виконання завдань, які ставилися керівництвом, виконував службові обов'язки по забезпеченню публічної безпеки та порядку на території обслуговування відділення поліції, що не оскаржується та не заперечується відповідачем, добросовісно виконував посадові обов'язки, жодних скарг не надходило, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, службові перевірки відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 18.08.1997 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.
07.11.2015 року позивача прийнято до служби до Головного управління Національної поліції України у Одеській області.
07.11.2015 року ОСОБА_1 прийнято до служби до Головного управління Національної поліції України у Одеській області.
08.07.202 Наказом № 1213 о/с, відповідно до ч. 6 ст.57 та абзацу 4 п.3 ч.1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 було призначено з урахуванням інтересів служби, на нижчу посаду ніж та, на якій перебував поліцейський.
Зокрема, підполковника поліції ОСОБА_1 призначено оперуповноваженим зонального сектору № 2 відділу кримінальної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, установивши посадовий оклад 2400 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40%, звільнивши з посади начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 цього Головного управління.
Підставою для видання зазначеного наказу зазначено подання про призначення на посаду від 01 липня 2022 року та доповідна записка заступника начальника ГУНП в Одеській області - начальника кримінальної поліції полковника поліції О.Ганжи від 23.06.2022 № 2/1-1657.
Позивач ознайомився з оскаржуваним наказом 09.07.2022 та не погодившись із останнім, звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом, зважаючи на порушення своїх прав та інтересів.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частинами 3, 4 цієї ж статті визначено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими розроблено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235.
Згідно з п. 1 розд. ІІ Наказу № 1235, підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, серед іншого, є переміщення по службі.
Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Наказу № 1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв'язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад'юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Згідно з ч. 4 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, переміщений з вищої посади на посаду, нижчу ніж та, яку він займав, у подальшому просувається по службі з дотриманням вимог, визначених цим Законом, а звільнений з посади в дисциплінарному порядку, - після зняття дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч. 8 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (частина дев'ята статті 65 Закону № 580-VIII).
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» № 2123-IX від 15.03.2022 з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану, було внесено зміни до ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» (статтю 57 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022) під час дії воєнного стану атестування поліцейських не проводиться. Рішення щодо переміщення поліцейських здійснюється відповідними керівниками з урахуванням інтересів служби. Особи, які були переміщені по службі на вищу посаду без проведення атестування, протягом 60 днів з дня закінчення дії воєнного стану повинні пройти атестування у загальному порядку.
З огляду на матеріали справи, заступником начальника ГУНП - начальником кримінальної поліції Олександром Ганжою подано доповідну записку на ім'я начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
В доповідній зазначено, що на протязі 2022 року під час проведення оперативних нарад керівництва кримінальної поліції ГУНП в Одеській області за підсумками оперативно-службової діяльності неодноразово були встановлені негативні результати в організації роботи по розкриттю злочинів у відділенні поліції № 2 ОРУП № 2 (Усатове).
Так, за підсумками 4 місяців поточного року у вказаному підрозділі реєструвалось найбільше падіння кількості розкритих злочинів (-86%) при одночасному зменшенні відсотку їх розкриття, результатом якого став найнижчий показник по області (13,3%), зниження відсотку розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів (з 65,2% до 20,6%, -44,8%) також призвело до отримання найгірших показників по області. Жодного із вчинених на території обслуговування пограбувань (2), крадіжок з помешкань, крадіжок з АМТ (1), а також фактів незаконного обігу зброї (7) не було розкрито. У підрозділі відмічався один з найбільших залишків нерозкритих тяжких та особливо тяжких злочинів за фактами крадіжок майна (24), що сприяло отриманню найменшого в області відсотку їх розкриття (7,7%).
Відповідно до штатного розподілу ВнП № 2 ОРУП № 2 до складу підрозділу входить сектор кримінальної поліції, який утримує 11 посад оперативних працівників. Керує сектором начальник, до посадових обов'язків якого включені серед іншого організація роботи сектору, аналіз оперативної обстановки, розробка заходів по активізації роботи підпорядкованого особового складу, забезпечення комплексного використання сил та засобів при проведені заходів по встановленню осіб, причетних до вчинення злочинів, особисто працює з джерелами оперативної інформації, організація, контроль та аналіз оперативно-розшукової роботи підрозділу.
З серпня 2020 року вказану посаду обіймає підполковник поліції ОСОБА_1 .
Для усунення виявлених недоліків керівнику оперативного підрозділу - начальнику СКП ВнП № 2 ОРУП №2 підполковнику поліції Поповичу Д.Л. за результатами оперативної наради по підсумкам 4 місяців роботи були поставлені завдання та встановлено термін по їх виконанню.
Однак виконання вказівок керівництва кримінальної поліції ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 проігнорував.
Як показав аналіз оперативно-службової діяльності підрозділів кримінальної поліції області за 5 місяців поточного року, загальний результат розкриття вчинених злочинів у ВнП №2 ОРУП №2 залишився на останньому місці в області (14,5%), показник розкриття тяжких та особливо тяжких злочинів також займає останнє місце (20,5%), найнижчим залишився результат розкриття крадіжок (9,4%), нерозкритими залишились усі вчинені крадіжки з помешкань, з АМТ, пограбування, шахрайства, факти вилучення вогнепальної зброї. Всього ж працівниками ВнП № 2 ОРУП № 2 за 5 місяців поточного року було розкрито 18 злочинів, з яких 8 тяжких та особливо тяжких, тобто менше одного злочину на одного працівника СКП.
Зазначене свідчить про неналежну організацію роботи підпорядкованого підрозділу з боку ОСОБА_1 та відсутність його дійового контролю за діями підлеглих. Зазначені прогалини в організації службової діяльності підпорядкованого підрозділу призвели до значних порушень, що виразилися у неналежному виконанні службових обов'язків. Це стало можливим в наслідок відсутності у ОСОБА_1 належного досвіду роботи. Незважаючи на це, ОСОБА_1 має значний досвід роботи в підрозділах боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів.
На виконання доповідної записки заступника начальника ГУНП - начальника кримінальної поліції ОСОБА_7 підготовлено подання з урахуванням ч. 6 ст. 57 та абз 4 (за ініціативою поліцейського) п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», наказом ГУНП в Одеській області № 1213 о/с від 08.07.2022 року з урахуванням інтересів служби, переміщено на нижчу посаду ніж та, на якій перебував поліцейський, підполковника поліції ОСОБА_1 - призначено оперуповноваженим зонального сектору № 2 відділу кримінальної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Вирішуючи спір, суд враховує, що ч. 6 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» в редакції, яка діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та 60 днів після цього, передбачено, що переміщення поліцейського на нижчу посаду в поліції може здійснюватися відповідними керівниками з урахуванням інтересів служби.
При цьому, під час дії воєнного стану атестування поліцейських не проводиться, у зв'язку із чим посилання представника позивача підстави та порядок проведення атестації поліцейських в аспекті спірних правовідносинах є недоречними.
В свою чергу, відповідач наголошує, що позивач недбало ставився до виконання функціональних обов'язків, що призвело до суттєвих прорахунків у службовій діяльності, і саме через це керівництвом ГУНП в Одеській області було прийнято рішення про його невідповідність займаній посаді.
Водночас сторона відповідача наголошує, що при переміщені ОСОБА_1 на посаду оперуповноваженим зонального сектору № 2 відділу кримінальної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області було враховано його багатий досвід у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів.
Так, згідно наказу ГУНП в Одеській області № 1213 о/с від 08.07.2022, для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, підполковника поліції ОСОБА_1 призначено оперуповноваженим зонального сектору № 2 відділу кримінальної поліції Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області шляхом звільнення з посади начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 цього ж управління.
При цьому, позивача не позбавлено спеціального звання та не понижено у спеціальному званні, а лише переміщено на нижчу посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, що передбачено ч. 6 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» у чинній редакції.
Крім того, спеціальна норма законодавства не вимагає погодження керівництвом переміщення із самим поліцейським, попереднього отримання від нього згоди з цих питань тощо. Натомість Закон України «Про Національну поліцію» уповноважує керівництво за власною ініціативою порушувати відповідне питання щодо переміщення поліцейського, реалізуючи дискреційні повноваження з питань переміщення поліцейських на нижчі посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в умах правового режиму воєнного стану.
Суд не оминає увагою той факт, що зазвичай переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей.
Так, за усталеною практикою ВС/КАС переміщення поліцейського з ініціативи начальників повинно мати легітимну мету та бути пов'язаним з певними об'єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.
Законом № 580-VIII встановлені підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте Законом № 580-VIII не встановлено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення.
Однак зазначеним Законом не урегульовано питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нижчу посаду, а тому у цій частині до відповідних спорів підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства, зокрема ст. 32 КЗпП України.
У такому випадку переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 420/5192/18, від 11 серпня 2020 року у справі № 620/2624/19, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/20160/18).
Водночас за визначенням ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ст. 2 цього Закону правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Отже, за обставин розглядуваного спору, переміщення позивача відбулося у відповідності до спеціальної норми ч. 6 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію», яка діє тимчасово, на період введення в Україні воєнного стану, та передбачає переміщення поліцейського на нижчу посаду відповідними керівниками з урахуванням інтересів служби без проведення атестування.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналіз приписів КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Вищезазначені обставини та приписи нормативно-правових актів у сукупності свідчать про відповідність оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції у Одеській області від 08.07.2022 № 1213 о/с вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для його скасування.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відтак, не підлягають до задоволення й похідні позовні вимоги щодо поновлення підполковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з поновленням та виплатою йому всього передбаченого чинним законодавством грошового та речового забезпечення за встановленими нормами відповідно до його посади, спеціального звання та вислуги.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення КС України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12; ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді з виплатою відповідного грошового забезпечення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк
.