15 вересня 2022 р. справа № 400/12885/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ТЕП", вул. Спаська, 75 А/1, оф. 201, м. Миколаїв, 54001,
до відповідачівДержавної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
провизнання протиправним та скасування рішення від 17.11.2021 р. № 3384205/42180404; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 23.07.2021 р. № 25
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ТЕП" (надалі - позивач або ТОВ "БІЗНЕС-ТЕП") звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.11.2021 року № 3384205/42180404;
- зобов'язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну № 25 від 23.07.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами здійснення господарських операцій, позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну. Проте, за результатами обробки, реєстрацію податкової накладної зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. На виконання цієї пропозиції, позивач надав пояснення щодо зупиненої податкової накладної, однак відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважаючи, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних винесено протиправно, позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідачі подали до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечують зазначаючи, що оскаржуване рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної ґрунтується не на факті зупинення реєстрації податкової накладної, а на ненаданні позивачем відповідачу 1 на його пропозицію доказів здійснення господарських операцій, а саме: зберігання (гаражування) транспортних засобів. Обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи повинні відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Позивач подав відповідь на відзив.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 КАС України без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
29.12.2020 року між компанією "GAUGTOUT s.r.o." (продавець) та ТОВ "БІЗНЕС-ТЕП" (покупець) укладено контракт, відповідно до якого продавець зобов'язуються поставити, а покупець прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі та сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси та автобуси нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, нові та бувші у використанні мотоцикли та квадроцикли.
Відповідно до інвойсу від 16.04.2021 року позивачем отримано від компанії "GAUGTOUT s.r.o." транспортний засіб: Vehicles DAF XF 105.460 (VIN: НОМЕР_1 ) на суму 3 800,0 євро.
22.07.2021 року між ТОВ "БІЗНЕС-ТЕП" (продавець) та приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 575/21, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, бувший у використанні сідельний тягач марки DAF, модель XF 105.460, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , 2012 року виготовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до п. 2.1 укладеного договору, сторони домовились, що продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 803 000,0 грн., у тому числі ПДВ 133 833,33 грн., які попередньо отримає продавець від покупця, оскільки сторони встановили, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до передачі транспортного засобу по акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.2. договору, платежі за транспортний засіб здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок продавця.
На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) позивачем до податкового органу подано податкову накладну № 25 від 23.07.2021 року на суму операції 803 000,0 грн., у тому числі ПДВ 133 833,33 грн.
23.07.2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена реєстрація податкової накладної № 25 від 23.07.2021 року з підстав відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
12.11.2021 року позивачем направлено повідомлення щодо надання пояснень про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, а також подані копії наступних документів:
- договір № 575/21 від 22.07.2021 року;
- акт прийому-передачі № 575/21 від 23.07.2021 року;
- видаткова накладна № 1081 від 23.07.2021 року;
- довіреність № 145 від 23.07.2021 року;
- платіжне доручення № 5615 від 23.07.2021 року;
- ВМД UA204020/2021/224317 від 19.04.2021 року;
- інвойс № 210416.90-CAU_BZTP від 16.04.2021 року;
- контракт № 21/20 від 29.12.2020 року;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.07.2021 року;
- оборотно-сальдова відомість по 361 рахунку.
Рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.11.2021 року № 3384205/42180404, позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 25 від 23.07.2021 року, в зв'язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В додатковій інформації оскаржуваного рішення зазначено, що платником не надано копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (надалі - Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
З 01.02.2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (надалі - Порядок № 1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається із змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, підставою для такого зупинення став п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток № 1 до Порядку № 1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризикованість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Суд звертає увагу, що посилання у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на п. 8 Критеріїв ризиковості не розкриває зміст та не конкретизує підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а також не відображає переліку документів, необхідних податковому органу для реєстрації такої накладної.
Верховний Суд у постановах від 16.04.2019 року у справі № 826/10649/17, від 28.11.2019 року у справі № 1640/2650/18, від 03.11.2021 року у справі № 360/2460/20 вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Відповідно до матеріалів справи, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до неї, які визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Формальне зазначення у квитанції пропозиції "надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН" є лише дублюванням норми пп. 3 п. 11 Порядку № 1165.
Умови такої пропозиції дають підстави позивачу самостійно визначати перелік необхідних документів, що в подальшому виключає посилання відповідача на їх недостатність чи неповноту та спростовує доводи про недостатність документів, поданих позивачем на підтвердження реальності проведених операцій.
Таким чином, жодних відомостей стосовно господарської операції з контрагентом відповідач 1 у квитанції не зазначає, але витребує документи та пояснення, які спростовують цю податкову інформацію, не зазначаючи при цьому їх перелік.
За таких умов, рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії та породжує неоднозначне їх трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520).
Згідно п. 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами п. 5 Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
За приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
З оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної вбачається, що воно не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання 1) первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; 2) документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення до яких долучено копії наявних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.
Щодо документів зберігання (гаражування) транспортних засобів, то на думку суду, їх ненадання платником податків не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки зазначені документи не засвідчують події, перелічені у п. 187.1 ст. 187 ПК України.
Суд дійшов висновку, що позивачем надано повний пакет документів щодо імпортування транспортного засобу та його подальшого продажу приватно-орендному сільськогосподарському підприємству ім. Івана Франка, а саме: договір купівлі-продажу транспортного засобу № 575/21 від 22.07.2021 року; акт прийому-передачі № 575/21 від 23.07.2021 року; видаткова накладна № 1081 від 23.07.2021 року на суму 803 000 грн.; довіреність № 145 від 23.07.2021 року; платіжне доручення № 5615 від 23.07.2021 року на суму 803 000 грн.; ВМД UA204020/2021/224317 від 19.04.2021 року; інвойс № 210416.90-CAU_BZTP від 16.04.2021 року; контракт № 21/20 від 29.12.2020 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 27.07.2021 року; оборотно-сальдова відомість по 361 рахунку за липень 2021 року.
Не надаючи оцінки наданим позивачем первинним документам, податковий орган прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 25.
Доказів та обґрунтувань того, що подані документи складені або оформлені з порушенням вимог чинного законодавства відповідачем не надано.
Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаної господарської операції, за наслідками якої складено та направлено для реєстрації податкову накладну.
Щодо аргументів відповідачів про те, що на момент здійснення позивачем операції з продажу автомобіля третій особі позивач не набув права власності на автомобіль, який продав, оскільки не здійснив його реєстрації на себе, відтак правочин з продажу автомобіля є нікчемним та у позивача було відсутнє право на продаж автомобіля, суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі є законність та обґрунтованість рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної.
В оскаржуваному рішенні відсутні посилання на такі обставини, як ненабуття позивачем права власності на автомобіль або неподання ним документів щодо його придбання, тому ці обставини не належать до предмета доказування у справі, що розглядається.
Таким чином, відповідачем 1 не доведено правомірність рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, відтак спірне рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 2 270 грн.
Також позивачем у позові заявлено клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
На підтвердження таких витрат надані:
- договір про надання правової допомоги від 01.04.2021 року № 13-04/21, укладений позивачем з адвокатським об'єднанням "БОНА ФІДЕ", відповідно до якого згідно пункту 1.1 замовник (позивач) доручає, а об'єднання приймає на себе обов'язки надавати замовнику комплекс юридичних послуг, представляти інтереси замовника в суді, у зв'язку з цим об'єднання бере на себе виконання правової роботи;
- акт виконаних робіт від 23.11.2021 року, складений про те, що за договором від 01.04.2021 року № 13-04/21 виконавцем (адвокатським об'єднанням) були надані юридичні послуги з оскарження рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної ГУ ДПС у Миколаївській області від 17.11.2021 року № 3384205/42180404:
правова (правнича) консультація клієнта, роз'яснення положень законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, та визначення правової позиції (витрачено одну годину роботи вартістю 500 грн.);
вивчення наданих документів та їх аналіз (витрачено одну годину роботи вартістю 500 грн.);
підготовка позовної заяви (витрачено 2 години роботи вартістю 500 грн. за годину, всього:1 000 грн.).
Актом зафіксовано, що замовник та виконавець підтверджують факт оплати послуг за цим актом до його підписання.
У відзиві на позовну заяву відповідачі заперечують проти стягнення витрат на правову допомогу.
У подальшому разом з відповіддю на відзив позивач надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об'єднанням "БОНА ФІДЕ" та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги за договором від 01.04.2021 року № 13-04/21 виконавцем (адвокатським об'єднанням) були надані юридичні послуги з оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної ГУ ДПС у Миколаївській області від 17.11.2021 року № 3384205/42180404:
- з'ясування фактичних обставин справи (витрачено 0,5 години роботи);
- виготовлення копій, формування адвокатського досьє (витрачено 0,5 години роботи);
- вивчення наданих документів та їх аналіз (витрачено 0,5 години роботи);
- надання клієнту усної консультації (витрачено 0,5 години роботи);
- підготовка позовної заяви (витрачено 1 годину роботи);
- підготовка копій до позовної заяви (проставлення реквізитів замовника та відповідних написів "копія" та "згідно з оригіналом", витрачено 1 годину роботи);
- вивчення відзиву, законодавства та судової практики, на які містяться посилання у відзиві (витрачено 1 годину роботи);
- підготовка відповіді на відзив (витрачено 1 годину роботи).
Вартість 1 години роботи адвоката 500 грн.
Загальна вартість наданих послуг - 3 000 грн.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з договору від 01.04.2021 року № 13-04/21 згідно п. 3.2., замовник зобов'язується оплатити вартість послуг та винагороду згідно п. 3.1. договору протягом 5 днів після виставлення рахунку об'єднанням.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 дійшов наступного висновку: " ... Судова колегія зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів.
... Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду."
У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд застосовує ч. 5 ст. 134 КАС України.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст. 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи конкретні обставини справи, яка не є складною, слухалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 3 000 грн. є надмірною.
Проте, з урахуванням принципу справедливості, обсягом опрацьованого матеріалу та з урахуванням задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Розподіляючи судові витрати, суд виходить з того, що саме внаслідок дій відповідача 1 виник спір між сторонами, тому судові витрати належить стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ТЕП" (вул. Спаська, 75 А/1, оф. 201, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 42180404) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 17.11.2021 року № 3384205/42180404 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.07.2021 року № 25.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ТЕП" від 23.07.2021 року № 25 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-ТЕП" (вул. Спаська, 75 А/1, оф. 201, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 42180404) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) та судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн. (дві тисячі гривень).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз