про забезпечення позову
15 вересня 2022 року № 320/7709/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9481-17/54 від 19.01.2022.
Ухвалою суду від 02.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивачкою подано до суду заяву, у якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За своїм змістом, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Суд звертає увагу, що статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності двох обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з фіскальним органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену в результаті оскарження суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення фіскального органу або суду), фіскальний орган протягом десяти робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом, до органу державної виконавчої служби вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, Головним управлінням ДПС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9481-17/54 від 19.01.2022.
15.07.2022 відкрито виконавче провадження ВП №69416345, 23.08.2022 у межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у розмірі 5198,66 грн. було накладено арешт на грошові кошти позивачки.
Наведені обставини дають підстави для висновку, що примусове виконання спірної вимоги може призвести до стягнення з позивачки суми недоїмки у примусовому порядку, яку позивачкою уже сплачено або яка не підлягала нарахуванню позивачці.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивачки на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачки від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачці реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивачки, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачки (заявника).
Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі №826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Отже, враховуючи ту обставину, що примусове виконання спірної вимоги може призвести до стягнення з позивачки суми недоїмки у примусовому порядку, яку позивачкою уже сплачено або яка не підлягала нарахуванню позивачці, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявником наведено належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди її інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, відповідно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась у випадку ухвалення рішення на її користь.
У статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист.
Враховуючи, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-9481-17/54 від 19.01.2022 є виконавчим документом, що оскаржується, на підставі якого звернуто стягнення у безспірному порядку та виконавчою службою відкрито виконавче провадження, доведеність існування обставин, визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, для забезпечення позову, зокрема, що невжиття заходів забезпечення позову може завдати значних матеріальних збитків позивачці та істотно ускладнить поновлення її порушених прав, обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову, суд вважає належним, допустимим, співмірним з заявленими позовними вимогами та адекватним. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивачки про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області №Ф-9481-17/54 від 19.01.2022 до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі №320/7709/22.
Надіслати (видати) копію ухвали учасникам справи та заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Леонтович А.М.