про залишення позовної заяви без руху
12 вересня 2022 року м. Київ № 320/7884/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України,
Міністерства фінансів України,
Міністерства оборони України
про стягнення заборгованості
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України про стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за період часу з 24.02.2022 по 19.08.2022 в сумі 275357,12 грн.; стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 за період часу з 20.08.2022 по дату ухвалення рішення у справі.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, позивачем у позовній заяві в якості відповідачів визначено: Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Міністерство фінансів України, Міністерство оборони України.
Однак, в позовній заяві відсутнє обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України у сфері публічно-правових відносинах. Натомість, в описовій та мотивувальній частинах позовної заяви викладено обставини, що мали місце внаслідок звернення позивача до Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України щодо надання роз'яснень про виконання положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Більш того, ні у прохальній частині, ні за змістом позовної заяви позивач не зазначає та не обґрунтовує, у якому саме конкретному розмірі щодо кожного з відповідачів позивач просить суд стягнути заборгованість.
Крім того, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує стягнення заборгованості щодо відповідачів - Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України.
Позов не містить визначення які саме дії конкретно мали вчинити (кожний окремо) Міністерство фінансів України, Міністерство оборони України, але не вчинили та, у якому саме розмірі кожен з відповідачів мав виплатити позивачу заборгованість з виплати додаткової винагороди передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 та яким саме нормативно-правовим актом із зазначенням конкретного пункту та статті врегульовано виплату саме Міністерством фінансів України, Міністерством оборони України додаткової винагороди.
Отже, позивачу слід обґрунтувати які саме дії кожен з відповідачів повинен вчинити та на виконання якої саме статті та якого Закону щодо виплатити позивачу заборгованості з виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022.
Крім того, згідно зі змістом позовних вимог позивач просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість з виплати додаткової винагороди, зокрема, за період часу з 20.08.2022 по дату ухвалення рішення у справі. При цьому, відсутність конкретного зазначення періоду часу, за який має бути стягнута заборгованість, свідчить що предмет спору невизначений.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Також, частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до Закону України Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2022 - 2481,00 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, при цьому одна з них не конкретизована.
Відтак, розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом має складати, зокрема, за першу позовну вимогу - 2753,57 грн (275357,12 грн. х 1%).
Однак, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.
Наведені вище обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання позивача у позовній заяві на те, що він звільнений від сплати судового збору є помилковим, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, пільга щодо звільнення від сплати судового збору передбачена лише у разі одночасного поновлення особи на роботі та стягнення заробітної плати.
Наведена норма не містить норм про пільги щодо виплат, які не мають постійного характеру та залежать від настання певних умов.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, в якій узгодити зміст позовних вимог з наведеними положеннями КАС України щодо складу учасників справи (відповідачів), предмету спору та повноважень суду при прийнятті рішення; зазначити (конкретизувати) позовні вимоги; долучити оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2753,57 грн. на реквізити Київського окружного адміністративного суду (інформація щодо реквізитів сплати судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за посиланням https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду).
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.