Справа № 599/1597/22
"15" вересня 2022 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В. Г. при секретарі Грицай О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -
ПозивачОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона в позасудовому порядку не може оформити право власності.
Позивач подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, заперечень щодо задоволення позову не надала, позовні вимоги визнає.
Суд, в силу ч.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив: відповідачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житлова квартира АДРЕСА_1 .
01 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі- продажу нерухомого майна, а саме житлової квартири АДРЕСА_1 .
Позивачем сплачено визначену за домовленістю суму і досягнуто всіх істотних умов, позивач безперешкодно користується вказаним приміщенням. Проте нотаріально оформити зазначений договір з відповідачами виявилось неможливим.
В зв'язку з цим суд вважає, що істотні умови договору виконані і його слід визнати дійсним.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 статті 321ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Ст.ст. 328, 334 ЦК України передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 657 ЦК України встановлює вимоги щодо форми договору купівлі-продажу, зокрема договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Сторони між собою взаємно визнають право власності на майно.
Як передбачено частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. За таких обставин, та враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 16, 220, 328, 334 ЦК України, ст.ст. 19,76,77,258, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 15 вересня 2022 року.
Суддя Зборівського
районного суду Чорна В. Г.