13 вересня 2022 року Справа № 160/9657/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Луніної О.С., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07.07.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.04.2019 року з 86% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та обмеження призначеної пенсії максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки № ФД 109808 від 02 березня 2021 року Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є пенсіонером, якому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. Позивач вважає протиправними дії відповідача при проведенні йому перерахунку пенсії щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років з 86% на 70% грошового забезпечення, оскільки максимальний розмір пенсії позивачу має обраховуватись виходячи з розміру пенсії у відсотках, право на які позивач набув на момент виходу на пенсію (86%) і розмір якого не може бути зменшено змінами в законодавстві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 року, відкрито провадження у справі №160/9657/22 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
18.08.2022 року судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та вказує, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ). Також відповідач зазначає, що законом України від 08.07.2011 №3668-VІ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до с Закону №2262-ХІІ, яким максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен був перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (ст.43 Закону №23 XII). Законом України від 27.03.2014 №1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України” (далі - Закон №1166-VІІ), який набрав чинності 01.05.2014, було внесено зміни в ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХII, а саме цифри (“80” замінили на цифри “70”). Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХII, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років, визначено що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43 Закону №2262-ХII), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі Постанова №103). Зазначена Постанова була підставою для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХII. На виконання Постанови №103 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 за умовами статті 13 Закону №2262-ХII (в редакції Закону №1166-VІІ “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України”), яким максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особи зі служби. Разом з тим, відповідач зазначає, що Закон №1166-VІІ, яким було встановлено зміни до ст. 13 Закону №2262-ХII про розмір пенсії за вислугу років у відсотках, не скасовано та не визнано таким що не відповідає Конституції України. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18 з аналогічного питання, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових справ, на час розгляду цієї справи, набрало законної сили 16 жовтня 2019 року відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі. Таким чином, суд першої інстанції не може застосовувати у цій справі рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18 з аналогічного питання до 16.10.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст. ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Під час призначення пенсії позивачу, основний розмір його пенсії складав 86% грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у справі №160/5987/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФД109808 від 02.03.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФД109808 від 02.03.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
28.05.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019, виходячи з розміру 86% від сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №18623-13196/О-01/8-0400/22 від 28.06.2022, позивача повідомлено, що рішенням суду від 29.06.2021 у справі № 160/5987/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, тому обчислення розміру пенсії та доплати на виконання рішення суду проведено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону №2262. Також, відповідач зазначає, що вказаним рішенням не зобов'язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію виходячи з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення, тому позивачу проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону № 2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт “б” статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах “а” і “б” цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри “90” замінено цифрами “ 80”.
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”. Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14. Ця постанова набрала чинності з 1 березня 2018 року.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”. Згідно п. 3 зазначеної постанови перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Водночас, пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 27.03.2014 року №1166-VII передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначених пенсій і мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
За загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі втілено у змісті частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
У рішенні від 09.02.1999 року №1-рп (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України виклав правовий висновок, відповідно до якого у частині першій статті 58 Конституції України дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини цього Рішення).
Таким чином, суд дійшов висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 максимальний її розмір має обраховуватися із розміру пенсії у процентах, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких (процентів) не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року у справі № 240/5401/18.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, приписами ч. 3 статті 51 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 15.07.2015 № 614, який набрав чинності 01.01.2016) встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У ході розгляду справи встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року у справі №160/5987/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФД109808 від 02.03.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ФД109808 від 02.03.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/5987/21 від 29.06.2021 року набрало законної сили 30.07.2021 року.
За приписами ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Водночас, перерахунок розміру пенсії позивачу на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду №160/5987/21 від 29.06.2021, всупереч висновкам суду проведений зі зменшенням розміру відсотка пенсії позивача з 01.04.2019 з вини органу, на який покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу.
Оскільки відповідач при розрахунку розміру пенсії на підставі рішення суду з 01.04.2019 року здійснив відповідний перерахунок, зменшивши його з 86% до 70%, позовні вимоги підлягають задоволенню з дати проведення відповідного перерахунку.
За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.04.2019 року з 86% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки № ФД 109808 від 02 березня 2021 року Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки, суд зазначає наступне.
Частиною 7 статті 43 Закону № 2262-XII встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
При цьому у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджував, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
З огляду на те, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20.12.2016. При цьому внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є по своїй суті повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження максимального розміру пенсії.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія військовим пенсіонерам повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром, тобто в розмірі її фактичного нарахування.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року у справі №360/1428/17.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для застосування обмежень максимальним розміром при перерахунку пенсії позивача.
За таких обставин, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки № ФД 109808 від 02 березня 2021 року Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений від сплати судового збору відповідно до приписів п. 13 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, тому питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 01.04.2019 року з 86% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення та обмеження призначеної пенсії максимальним розміром, який не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі 86% грошового забезпечення, обчисленого відповідно до довідки № ФД 109808 від 02 березня 2021 року Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна