15 вересня 2022 року Справа № 160/11243/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання Дніпровської міської ради про вихід зі спрощеного провадження та розгляд справи в загальному позовному провадженні у адміністративній справі №160/11243/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
27.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м, Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514) щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 05.07.2016р. за №36/3749 та від 07.11.2016р. за №236/6245 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою;
- зобов'язати Дніпровську міську раду розглянути заяви ОСОБА_1 від 05.07.2016р. за №36/3749 та від 07.11.2016р. за №36/6245 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, враховуючи висновки суду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2022 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/11243/22 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду засвідченої копії ідентифікаційного коду та його копію для відповідача; засвідченої копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача); заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку та з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
16.08.2022 позивачем було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено засвідчену копію ідентифікаційного коду та його копію для відповідача; засвідчену копію паспорту позивача та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11243/22; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції, копія ухвали 19.08.2022 була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку на їх офіційні електронні адреси.
Так, копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 надіслана позивачу на електрону пошту, вказану ним в позові, « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 скерована відповідачу засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена в його Електронний кабінет 19.08.2022 (довідка про доставку електронного листа від 19.08.2022).
01.09.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про отримання позову з додатками.
13.09.2022 копію ухвали суду від 19.08.2022 разом із позовом та доданими до нього документами у паперовому вигляді отримані відповідачем у приміщенні суду, що підтверджується розпискою про отримання, наявною в матеріалах справи.
13.09.2022 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання витребуваних судом документів.
Також, 13.09.2022 від відповідача надійшло клопотання про вихід зі спрощеного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у присутності представника Дніпровської міської ради.
В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що на підставі частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи предмет розгляду даного позову, для повного та всебічного встановлення обставин справи, на думку відповідача, необхідним є розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, відповідач стверджує, що у випадку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач може бути фактично позбавлений права на касаційний розгляд справи.
Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ч.4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч.4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч.4 ст. 257 КАС України.
Щодо доводів відповідача в обґрунтування клопотання про перехід до розгляду справи у загальному позовному провадженні про те, що для повного та всебічного встановлення обставин справи є потреба проведення підготовчого засідання, суд зазначає наступне.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідач не обмежений у своєму праві подавати відзив, заперечення на відповідь на відзив, інші пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про можливе порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що для повного, всебічного встановлення обставин розгляд справи має здійснюватись за правилами загального позовного провадження, є безпідставними.
Щодо доводів відповідача про те, що з метою реалізації права на касаційне оскарження є доцільним розглядати цю справу в загальному позовному провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.
Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.
Водночас суд зауважує, що в згідно з абзацом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, встановлена процесуальним законом заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що спростовує доводи відповідача в частині можливого порушення його права на перегляд судового рішення в касаційному порядку в разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Крім цього, відповідачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
Разом з цим, суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача та вважає за можливе продовжити розгляд справи №160/11243/22 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Дніпровської міської ради про вихід зі спрощеного провадження та розгляд справи в загальному позовному провадженні в адміністративній справі №160/11243/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя М.М. Бухтіярова