12 вересня 2022 року Справа № 160/9621/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
07.07.2022 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 120 777,62 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , який має не заявлений до суду податковий борг у загальній сумі 120777,62 грн., в тому числі 31 218,34грн. по орендній платі, 13282,62грн. по податку на доходи, 1106,89грн. - по військовому збору, 1594,00грн. - акцизному податку та 6800,00грн. штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Позивач зазначає, що з урахуванням вимог ст.ст. 56, 57 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. У відповідності до ст.59 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу в було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу від 31.03.2016 №465-04. Проте, сума боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9621/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Також, цією ухвалою суду було витребувано від відповідача докази узгодження рішення про застосування фінансових санкцій №000255/04-36-40-06/2075810951 від 26.07.2019 на суму 6800,00грн. та докази сплати податкового боргу, заявленого до стягнення.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням суду на здійснення витрат на закупівлю поштових марок та оплати послуг відправлення поштової кореспонденції, копія ухвали від 12.07.2022 була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку на їх офіційні електронні адреси.
Позивачу копія ухвали від 12.07.2022 скерована засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» та доставлена в його Електронний кабінет 12.07.2022 (довідка про доставку електронного листа від 12.07.2022).
Відповідачу копію ухвали суду від 12.07.2022 надіслано засобами електронного зв'язку на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка зазначена позивачем у позовній заяві та відповідає електронній адресі, самостійно визначеної відповідачем у поданих ним податкових деклараціях. Крім того, відповідач повідомлений про розгляд справи телефонограмою.
14.07.2022 копію ухвали суду від 12.07.2022 отримано позивачем у паперовому вигляді нарочним, що підтверджується розпискою, наявною в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, витребувані ухвалою суду від 12.07.2022 докази не надав, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізніший термін.
За приписами частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 05.09.2000, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей фізичну особу-підприємця №22110170000000732; місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 .
Відповідач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області з 05.09.2000 (Західно-Донбаське управління, Покровська ДПІ (Покровський район).
Згідно із довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 30.11.2021 (а.с.7), відповідач має загальну податкову заборгованість у сумі 120777,62грн. по наступним платежам: 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) - 74699,63грн., в тому числі 72221,21грн. недоїмки, 413,26грн. - пені, 2478,42грн. - залишку несплаченої пені; 11011001 (військовий збір) - 2260,22грн.; 11010500 (податок на доходи фізичних осіб) - 30296,65грн.; 14040000 (акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів) - 6721,12грн.; 21081500 (адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства в сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну) - 6800,00грн.
Згідно із розрахунком, наведеного у позовній заяві, та розрахунком податкового боргу, доданого до позовних матеріалів (а.с.16), за відповідачем рахується податкова заборгованість, що підлягає стягненню, у сумі 54001,85грн., в тому числі: 46788,59грн. - основного платежу, 6800,00грн. - штрафних санкцій та 413,26грн. - пені., по наступним платежам:
- код платежу 18010900 у сумі 31218,34грн. задекларованих зобов'язань по орендній платі за податковими деклараціями з плати за землю, в тому числі 413,26грн. пені, нарахованої в порядку ст. 129 ПК України;
- код платежу 11010500 у сумі 13282,62грн. - задекларованих зобов'язань по податку на доходи за податковими деклараціями;
- код платежу 11011000 у сумі 1106,89 грн. - зобов'язань по військовому збору за податковими деклараціями;
- код платежу 14040000 у сумі 1594,00 грн. - по акцизному податку за деклараціями акцизного податку;
- код платежу 21081500 у сумі 6800,00 грн. - штрафних санкцій за рішенням про застосування фінансових санкцій №000255/04-36-40-06/2075810951 від 26.07.2019.
Щодо підстав виникнення податкової заборгованості з орендної плати.
Згідно з наданих до позовної заяви податкових декларацій та даними інтегрованої картки платника податків за платежем 18010900 «орендна плата з фізичних осіб», відповідач має податкову заборгованість у розмірі 31218,34грн. по орендній платі з фізичних осіб, утворена за рахунок не сплачених у строк зобов'язань, самостійно задекларованих відповідно до звітних податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), а саме:
за 2019 рік від 05.02.2019 №9012373893 у сумі 2567,04грн. задекларованого, але несплаченого зобов'язання по строку сплати на 30.12.2019 та 30.01.2020 (а.с.29-30);
за 2020 рік від 16.01.2020 №9001536890 у сумі 15 402,54грн. задекларованого, але несплаченого зобов'язання по строку сплати на 01.03.2020, 30.03.2020, 30.04.2020, 29.06.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020, 01.02.2021 та 413,26грн. - пені (а.с.27-28);
за 2021 рік від 26.01.2021 №9007360533 у сумі 12835,50грн. задекларованого, але несплаченого зобов'язання по строку сплати на 02.03.2021, 30.03.2021, 30.04.2021, 30.05.2021, 30.06.2021, 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 01.11.2021, 30.11.2021 (а.с.25-26).
Щодо підстав виникнення податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб.
Згідно з наданими до позовної заяви деклараціями та даними інтегрованої картки платника податків за платежем 11010500 «податок на доходи фізичних осіб за результати річного декларування» (а.с.9), відповідач має податкову заборгованість у загальному розмірі 13 283,62грн. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань за:
за податковою декларацією про майновий стан і доходи за звітний 2019 від 16.01.2020 №9331015184 по терміну сплати на 20.02.2020 в сумі 9028,80грн.;
за податковою декларацією про майновий стан і доходи за звітний 2020 від 25.01.2021 №9370547615 по терміну сплати на 25.01.2021 в сумі 4253,82грн.
Щодо підстав виникнення податкової заборгованості по військовому збору.
Згідно з наданими до позовної заяви деклараціями та даними інтегрованої картки платника податків за платежем 11011001 «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результати річного декларування» (а.с.8), відповідач має податкову заборгованість у розмірі 1106,89грн. по військовому збору, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань за:
за податковою декларацією про майновий стан і доходи за звітний 2019 від 16.01.2020 №9331015184 по терміну сплати на 20.02.2020 в сумі 752,40грн. (а.с.34);
за податковою декларацією про майновий стан і доходи за звітний 2020 від 25.01.2021 №9370547615 по терміну сплати на 25.01.2021 в сумі 354,49грн. (а.с.32).
Щодо підстав виникнення податкової заборгованості з акцизного податку.
Згідно з наданих до позовної заяви декларацій та даними інтегрованої картки платника податків за платежем 14040000 «акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів», відповідач має податкову заборгованість у розмірі 1594,00грн., утворена за рахунок не сплачених у строк зобов'язань, самостійно задекларованих відповідно до звітних декларацій акцизного податку, а саме:
-у сумі 143,00грн. по декларації акцизного податку від 17.12.2019 №9303973520, не сплаченої по терміну 30.12.2019 (а.с.53-58);
-у сумі 270,00грн. по декларації акцизного податку від 15.01.2020 №9330064345, не сплаченої по терміну 30.01.2020 (а.с.59-64);
- у сумі 326,00грн. по декларації акцизного податку від 17.02.2020 №9027414355, не сплаченої по терміну 01.03.2020 (а.с.35-39);
- у сумі 405,00грн. по декларації акцизного податку від 17.03.2020 №9055252248, не сплаченої по терміну 30.03.2020 (а.с.41-46);
- у сумі 450,00грн. по декларації акцизного податку від 02.04.2020 №9068642860, не сплаченої по терміну 30.04.2020 (а.с.47-52).
Щодо зобов'язань, донарахованих контролюючим органом, матеріалами справи встановлено наступне.
Рішення про застосування фінансових санкцій №000255/04-36-40-06/2075810951 від 26.07.2019 прийнято Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту про результати фактичної перевірки від 12.07.2019 №38728/04-36-40-06/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) статті 15-3 Закону України від 19.12.95 №841/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.
У зв'язку із чим, 26.07.2019 на підставі акту від 12.07.2019 №38728/04-36-40-06/2075810951 податковим органом прийнято рішення №000255/04-36-40-06/2075810951 від 26.07.2019 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800,00грн.
Копія рішення №000255/04-36-40-06/2075810951 від 26.07.2019 надіслано відповідачу на податкову адресу засобами поштового зв'язку та отримано 30.07.2019 згідно із рекомендованим поштовим відправлення, що міститься в матеріалах справи (а.с.22).
У зв'язку із наявністю податкового боргу, керуючись ст.ст.59, 60 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №465-04 від 31.03.2016 на суму 1285,74 грн., яка вручена відповідачу 31.03.2016 (а.с.65).
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.
Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п.15.1 ст.15 зазначеного Кодексу).
Відповідно до ст. 162 ПК України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні. Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп.163.1.1. п.163.1. ст. 163 ПК України).
Відповідно до п. 177.11. ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
За приписами п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Згідно п. 49.2-1 ст. 49 ПК України, платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 223.2. ст. 223 ПК України, платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
За змістом п.287.1. ст. 281 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження(п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України).
Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59.5 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положенням пп.41.1.1. п. 41.1, п.41.4 ст.41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з підпунктами 20.1.19., 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач з 05.09.2000 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Західно-Донбаське управління, Покровська ДПІ (Покровський район) та має заборгованість по орендній платі, податку на доходи, військовому збору, акцизному податку та зі штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що загальна сума податкового боргу, що не заявлена до суду, складає 120777,62грн.
Поряд з цим, наявними у справі доказами підтверджено наявність за відповідачем заборгованості у сумі 54001,85грн., в тому числі: 46788,59грн. - основного платежу, 6800,00грн. - штрафних санкцій та 413,26грн. - пені, по наступним платежам: код платежу 18010900 у сумі 31218,34грн., в тому числі 413,26грн. пені; код платежу 11010500 у сумі 13282,62грн.; код платежу 11011000 у сумі 1106,89 грн.; код платежу 14040000 у сумі 1594,00 грн.; код платежу 21081500 у сумі 6800,00 грн.
Заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у сумі 31218,34грн. виникла за відповідачем за рахунок не сплачених у строк самостійно задекларованих зобов'язань відповідно до звітних податкових декларацій з плати за землю за 2019 рік від 05.02.2019 №9012373893 (по строку сплати на 30.12.2019 та 30.01.2020); за 2020 рік від 16.01.2020 №9001536890 у сумі 15402,54грн. (по строку сплати на 01.03.2020, 30.03.2020, 30.04.2020, 29.06.2020, 30.06.2020, 30.07.2020, 31.08.2020, 30.09.2020, 30.10.2020, 30.11.2020, 30.12.2020, 01.02.2021 та 413,26грн. - пені); та за 2021 рік від 26.01.2021 №9007360533 у сумі 12835,50грн. (по строку сплати на02.03.2021, 30.03.2021, 30.04.2021, 30.05.2021, 30.06.2021, 30.07.2021, 30.08.2021, 30.09.2021, 01.11.2021, 30.11.2021).
Заборгованість по податку на доходи у сумі 13282,62грн. та військовому збору у сумі 1106,89грн. виникла за відповідачем за рахунок не сплачених у строк самостійно задекларованих зобов'язань за податковою декларацією про майновий стан і доходи за звітний 2019 від 16.01.2020 №9331015184 та за податковою декларацією про майновий стан і доходи за звітний 2020 від 25.01.2021 №9370547615.
Заборгованість по акцизному податку у сумі 1594,00грн. виникла за відповідачем за рахунок не сплачених у строк самостійно задекларованих зобов'язань по деклараціям акцизного податку від 17.12.2019 №9303973520, від 15.01.2020 №9330064345, від 17.02.2020 №9027414355, від 17.03.2020 №9055252248, від 02.04.2020 №9068642860.
Заборгованість по штрафним санкціям у сумі 6800,00грн. виникла за рахунок не сплати нарахованих контролюючим органом фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення Закону України від 19.12.95 №841/95-ВР згідно із рішенням №000255/04-36-40-06/2075810951 від 26.07.2019.
Направлення та отримання відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій №000255/04-36-40-06/2075810951 від 26.07.2019 підтверджується матеріалами справи. Докази узгодження вказаного рішення в адміністративному та/або в судовому порядку матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, вказані самостійно визначені відповідачем податкові зобов'язання та сума штрафних санкцій за рішенням №000255/04-36-40-06/2075810951 від 26.07.2019, набули статусу податкового боргу.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом було сформовано відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №465-04 від 31.03.2016 на суму 1285,74 грн.
В матеріалах справи наявні докази вручення відповідачу вказаної податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність за відповідачем податкового боргу саме у сумі 54001,85 грн. та здійснення всіх передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення саме цієї суми податкового боргу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем не спростовано обставин, на яких гуртуються позовні вимоги, докази оплати суми податкового боргу також не надано.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, кошти у розмірі 54 001,85 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу - суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити частково.
Стягнути податковий борг з платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) до бюджету у сумі 54001,85 грн. (п'ятдесят чотири тисячі одна гривня 85 копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 12.09.2022.
Суддя М.М. Бухтіярова