13 вересня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 677/2131/18
Провадження № 11-кп/4820/594/22
Колегія суддів Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2022 року,
Цим вироком
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Шевченко Чаплинського району Херсонської області, житель АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працює, раніше судимий:
12 березня 2001 року Красилівським районним судом за ч.2 ст.140, 44 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст.46-1 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, строком на 2 роки;
25 листопада 2002 року цим же судом за ч.3 ст.185, 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 02 червня 2005 року звільнений з місць позбавлення волі за рішенням суду умовно-достроково з невідбутим строком покарання 1 рік 1 місяць 9 діб;
19 березня 2009 року цим же судом за ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі, 07 серпня 2009 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання4
20 січня 2012 року цим же судом за ст.395 КК України на 2 місяці арешту, 06 квітня 2012 року звільнений з місць обмеження волі за відбуттям строку покарання;
13 липня 2017 року цим же судом за ч.2 ст.309 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 рік 6 місяців;
визнаний винуватим за ч.2 ст.309, ч.1, 2 ст.185 КК України та призначено йому покарання:
-за ч.2 ст.309 КК України - 2 роки позбавлення волі;
-за ч.1 ст.185 КК України - 1 рік обмеження волі;
-за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено покарання у виді 2 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Судом вирішено питання речових доказів та судових витрат.
За вироком місцевого суду, на початку липня 2017 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_6 в невстановленому досудовим розслідуванням місці знайшов подрібнену речовину рослинного походження, схожу на макову солому та діючи умисно, повторно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам ст.2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» яку приніс до свого місця проживання у АДРЕСА_1 . Потім ОСОБА_6 із придбаного наркотичного засобу самостійно виготовив наркотичні речовини, а залишки від них поклав на подвір'ї біля підсобного приміщення домогосподарства.
14 липня 2017 року під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 , по місцю проживання ОСОБА_6 було виявлено в приміщенні будинку на кухні та сусідній кімнаті, шість одноразових шприців із залишками особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,002706 г, 0,002406 г, 0,002305 г, 0,002505 г, 0,002606 г, 0,002104 г загальною масою 0,014632 г, на подвір'ї біля підсобного приміщення, п'ять пластикових пляшок із особливо небезпечним наркотичним засобом - концентрат макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 16,024 г, 2,624 г, 2,056 г, 0,153 г, 0,0082 г, загальною масою 20,8652 г та два поліетиленових пакети із особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою, маса якої в перерахунку на висушену речовину становить 206,01 г, 142,73 г, загальною масою 348,74 г, які згідно з таблицею І списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Таким чином придбані та в подальшому виготовлені наркотичні речовини ОСОБА_6 будучи особою, яка протягом року після засудження за цією статтею, повторно зберігала за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , повторно без мети збуту.
Крім цього, в період часу з 17 липня 2017 року по 14 листопада 2018 року ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам ст.2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» незаконно перевіз з будинку АДРЕСА_2 до будинку АДРЕСА_3 , оскільки змінював місце проживання, чотири пластикових пляшки із особливо небезпечним наркотичним засобом - концентратом макової соломи, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 9,84 г, 6,84 г, 23,18 г, 2,84 г, загальною масою 42,7 г, каструлю та друшляк із нашаруванням особливо небезпечного наркотичного засобу - концентрат макової соломи маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,059 г, речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого (в перерахунку на висушену речовину) становить 71,23 г.
14 листопада 2018 року під час обшуку за адресою АДРЕСА_4 , по місцю проживання ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено в приміщенні кухні в будинку та в підсобному приміщенні на вулиці чотири пластикових пляшки із особливо небезпечним наркотичним засобом - концентрат макової соломи, маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 9,84 г, 6,84 г, 23,18 г, 2,84 г, загальною масою 42,7 г, каструлю та друшляк із нашаруванням особливо небезпечного наркотичного засобу - концентрат макової соломи маса якого (в перерахунку на суху речовину) становить 0,059 г, речовину рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого(в перерахунку на висушену речовину) становить 71,23 г, які згідно з таблицею І списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770, віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Таким чином придбані та в подальшому виготовлені наркотичні речовини ОСОБА_6 зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_4 , повторно без мети збуту.
Крім того, 12 лютого 2020 року біля 12 години ОСОБА_6 , перебуваючи у лісопосадці неподалік АЗС «Маркет», що у м. Старокостянтинів, на вул. Івана Франка, 2, виявив у траві прозорий поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною світло-зеленого кольору синтетичного походження, після чого, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, взяв даний поліетиленовий пакет та поклав його до кишені.
Після цього, 12 лютого 2020 року біля 16 год 10 хв, ОСОБА_6 перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_5 був зупинений о/у СКП Старокостянтнівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , під час спілкування з яким повідомив про факт незаконного зберігання ним психотропної речовини для власного вживання та в подальшому видав для працівників поліції прозорий поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною світло-зеленого кольору синтетичного походження, яка згідно висновку експерта №8.6-0130:20 від 14 лютого 2020 року являється особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, загальною масою 0,23579 г, яка є забороненою в обігу особливо небезпечною психотропною речовиною згідно Списку №2 таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, та розмір якої становить величину між верхньою межею невеликих розмірів і нижньою межею великих розмірів, зазначених у Таблиці №2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 16.08.2000 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 №634), яку ОСОБА_6 , повторно незаконно придбав, та зберігав без мети збуту.
Крім того, 11 лютого 2020 року біля 10 години ОСОБА_6 , заздалегідь дізнавшись пін-код до банківського рахунку ОСОБА_9 та отримавши сім-картку мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 , до якої авторизований банківський рахунок потерпілого. Того ж дня о 12 год 37 хв, скориставшись електронним банкоматом АТ КБ «Приватбанк», що розташований за адресою: м. Красилів, вул. Центральна, 32, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом дистанційного зняття готівкових коштів із банківського рахунку ОСОБА_9 , а саме без використання платіжної картки банківської установи, викрав грошові кошти в сумі 4000 грн, чим завдав останньому майнової шкоди на вказану суму.
Окрім цього, 12 лютого 2020 року, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Старокостянтинів на вул. Франка Івана, заздалегідь знаючи пін-код до банківського рахунку ОСОБА_9 та маючи сім-картку мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_1 , до якої авторизований банківський рахунок потерпілого, о 13 год 36 хв, скориставшись електронним банкоматом АТ КБ «Приватбанк», розташованим за адресою: м. Старокостянтинів на вул. Франка Івана, 35, умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів, шляхом дистанційного зняття готівкових коштів із банківського рахунку ОСОБА_9 , а саме без використання платіжної картки банківської установи, викрав грошові кошти в сумі 1000 грн, чим завдав останньому майнової шкоди на вказану суму.
Всього ОСОБА_6 таким чином викрав 5000 грн ОСОБА_9 та витратив на власні потреби.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просив вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання та призначити йому покарання співрозмірне його діянням із застосуванням ст.75 КК України.
Уважав, що вирок місцевого суду є несправедливим, ухваленим із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість призначеного покарання.
Зазначав, що при призначенні покарання місцевим судом не враховано пом'якшуючих обставин, а саме: наявність на утриманні трьох малолітніх дітей; позитивну характеристику за місцем проживання; те, що він особа молодого віку; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Тобто, в сукупності такі обставини давали суду право при призначенні покарання застосувати ч.1 ст.75 КК України.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та узагальнених доводів апеляційної скарги; обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу; думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечила проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний перегляд оскаржуваного вироку здійснюється у відповідності з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, в межах поданої апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості, правильності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.309, ч1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому в цій частині вирок не перевіряється.
Колегія суддів за наслідками розгляду вказаного кримінального провадження приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення доводів апеляційної скарги з огляду на таке.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу (покарання).
Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу (покарання) за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд обґрунтовано, з урахуванням норм чинного законодавства призначив обвинуваченому ОСОБА_6 покарання саме у виді позбавлення волі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно врахував всі обставини для призначення покарання відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України.
При призначенні покарання належним чином враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з вимогами ст.75 КК України для звільнення особи від відбування покарання із випробуванням необхідно враховувати не тільки дані про особу засудженого, а й обставини, що пом'якшують покарання і свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, виходячи з особливостей та обставин його вчинення.
Можливість застосування чи незастосування положень ст.75 КК України суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи і всі ці дані в сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Колегія суддів приходить до висновку, що вказані вимоги закону під час призначення покарання обвинуваченій судом першої інстанції було дотримано.
Окрім того, встановлено, що ОСОБА_6 раніше судимий, після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, обґрунтовано визнано, що він визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , є рецидив злочинів.
Колегія суддів погоджується з тим, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченому ОСОБА_6 є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання є належно вмотивованим і обґрунтованим.
Водночас колегія суддів дослідила і оцінила всі обставини, які мають значення для справи, та врахувала, що положення ст.75 КК України застосовується лише в тому разі, коли для цього є певні умови і підстави.
Обставини, зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого, не дають можливості його звільнення від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України із встановленням іспитового строку.
Застосування вказаних положень закону не сприятиме виправленню обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Виходячи з наведених положень закону, при призначенні покарання судом першої інстанції у достатній мірі враховані ті обставини, на які є посилання у поданій апеляційній скарзі.
Колегія суддів погоджується, що призначене обвинуваченому покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 такими, що на увагу не заслуговують.
Підстав для зміни вироку суду щодо ОСОБА_6 та пом'якшення йому покарання колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів,
Вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3