15 вересня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 682/1245/22
Провадження № 22-ц/4820/1498/22
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2022 року (суддя Мотонок Т. Я.) про відмову у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, в обґрунтування якої зазначала, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від спільного проживання мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина знаходиться на її утриманні. Згоди щодо сплати батьком аліментів у добровільному порядку не дійшли.
Тому заявниця просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі ј частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2022 року відмовлено у видачі судового наказу.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про видачу судового наказу. Посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що статтею 161 ЦПК України обмежена лише верхня межа розміру аліментів, які підлягають стягненню. Мінімальний розмір аліментів передбачений статтею 182 СК України, що є гарантією належного матеріального утримання неповнолітніх дітей. Зазначення визначеного законом мінімального розміру аліментів не може вважатися таким, що не відповідає положенням статті 161 ЦПК України.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 заявила вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
ОСОБА_1 у заяві про видачу судового наказу просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина у розмірі ј частини доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Відповідно до частини 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
У силу частини 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; або заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
З огляду на зміст вказаних норм заявник має право звернутися із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на підставі пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України у відповідній частці від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку або на підставі пункту 5 частини 1 статті 161 ЦПК України у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Наказне провадження є особливою формою судочинства, яке має на меті оперативний розгляд заяв та не передбачає проведення попереднього судового засідання для з'ясування вимог заявника, а тому ці вимоги мають бути чіткими та відповідати положенням статті 161 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Оскільки вимоги, заявлені ОСОБА_1 , не відповідають вимогам статті 161 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу.
При цьому необхідно зазначити, що згідно з положеннями частини 2 статті 166 ЦПК України заявник не позбавлений права звернутися до суду з тими самими вимогами у порядку позовного провадження або подати нову заяву про видачу судового наказу, правильно сформулювавши свої вимоги, що забезпечить доступ особи до правосуддя.
З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для видачі судового наказу.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 15 вересня 2022 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта